Євген ДУДАР

ЗАКОН - Є ЗАКОН...

Коли я реєстрував "пушку", мені шаленно поталанило. Тоді ж в офісі дозвільної системи реєстрували зброю Президента. Від емоцій про торжество нашої демократії, я ледь не луснув. "Закон - є закон" - сказав я. Сам собі. І гордістю за свою державу ще більше надувся.

Але... "Закон - є закон". Через певний час зброю треба реєструвати знову.

"Служба" мені сказала:

- Необхідно принести довідку від комісії психіатрів, що ви - не псих, довідку від комісії наркологів, що ви - не алкаш...

- Звичайно, - погодився я, - за три роки можна і спитися, і з глузду з'їхати. І навіть родити слона. Але у час глобалізації, європеїзації, комп'ютеризації, ідентифікації... Отут, в офісі, могли б погладити "мишку" комп'ютера. І той показав би навіть те, що я вчора їв...

Служивий посміхнувся:

- Державі потрібні гроші... За кожну довідку ви ж платите... І не мало...

І я платив. Платив, щоб отримати одну довідку для отримання іншої довідки. Ці дві довідки були потрібні, щоб я отримав третю. А всі три дозволяли мені викупити сертифікат, що я - не дурень, і - не алкоголік...

Правда, під час комісійного огляду в одну категорію я ледь не ляпнувся.

Лікар сказав:

- Заплющте очі і протягніть уперед руки...

Я заплющив очі і... раптом згадав, що кілька років тому разом зі мною реєстрували зброю Президента... Невже і він приїде за довідками?..

Мені почулося, що гудуть сирени Президентської охорони. Я заклопотано глянув у вікно.

Лікарі здивувалися:

- У чому справа? Кого виглядаєте?

- Президента... Ми реєстрували зброю в один день...

Що тут зчинилося. Мені заглядали в очі, вуха, ніс. Стукали молотками по колінах. Дряпали пазурями по грудях. Крутили перед моїм носом якоюсь тичкою. Допитували, чи служив у війску? Чи не сидів у тюрмі?.. Чи я інколи не почуваюся Наполеоном? Чи в місячні ночі мені не хочеться вити?..

Якби не увійшла знайома лікарка, я, очевидно, таки завив би...
Несу документальні підтвердження, що я - не дурень і не пияк. Думаю:

Для того, аби грабонути з мене 150 гривень, держава принизила мою людську гідність, обікрала мій час... Але я-то я. Звичайна рядова козявка... Та як почуватиметься у цій ситуації Президент?..

Може, депутати з деструктивної опозиції спеціально такий закон придумали, щоб принизити його гідність?.. Вони ж добре знають, що для нашого Президента - Закон понад усе....

13 травня 2003 р.
Київ.

 
до розділу "Смішного!"