Щаслива є та душа, яка сама себе судить
*
Три речі є до вподоби Богу і людям: згода братів, милосердя до ближніх і згода між чоловіком та дружиною.
*
Без згоди та спільної любові народжується в домі постійна пожежа смутку й печалі, а втіха не приноситься.
*
Ледве люди починають жити, а вже смерть над ними різноманітні сіті наставляє.
*
Поштивість і пристойне пошанування має виявляти подружжя: жінка чоловікові – як голові, а чоловік жінці – як власному тілові.
*
Безкорисливість – це самого себе пізнати, істинне дзеркало світу і все, що в світі.
*
Ніхто-бо, хто ненавидить, себе не утримає, і не збереже, і не знайде.
*
Хто пасе, той мусить не спати, не віддаватись розвагам, а перебувати біля своїх овець.
*
Любов із ненавистю дружби не має.
*
Так само, як кожна людина має свою власну матір, з нутра якої народжується на світ, усі так люди мають спільну матір – землю, яка всіх у своє нутро приймає.
*
Добра жінка є знаменитим даром від Бога.
*
Зверхник повинен через свої повчання і поради увесь бути в кожному з йому довірених.
*
Намагайтеся власні недоліки пізнавати.
*
Через слух люди впадають у високоум’я, пиху й порожню славу, особливо коли
прислухаються, що їх хтось хвалить.
*
Коли ріллю намислюють засіяти збіжжям, то добре її приготовляють.
*
Безділля породжує гріх.
*
Не може хтось народити сам собі брата, сина ж може.
*
Ті грішать, котрі обітниць своїх не виконують.
*
Хто подружжя шукає для наповнення нащадками землі, той від землі буває у володінні і тварині по-дібний, а хто нащадками небо наповнює, той правдиво землею володіє.
  До змісту книги "Українська Афористика"