Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРK Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки
Севастопольське товариство "Просвіта"
ім. Тараса Шевченка

ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ -
ГЕНЕРАТОРИ ВІДРОДЖЕННЯ
УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА ТА ФЛОТУ

ЧИ МАЄ УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ ПЕРСПЕКТИВУ?
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ. УРОКИ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИРІЧЧЯ
Міжнародна науково-практична конференція 14 квітня 2000 року

Іван МУДРИК ЗАСОБИ ПРОПАГАНДИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

  Павло МОВЧАН
 
Про 1-й конкурс, присвячений творчості Олени Теліги та Олега Ольжича

Лідія СТЕПКО ДОЛІ, ЩО СТАЮТЬ ЛЕГЕНДАМИ...

"Державу не твориться в будучині, Державу будується нині"
Про 2-й конкурс, присвячений творчості Олени Теліги та Олега Ольжича

Mикола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ «Ми є. Були. І будем Ми! Вітчизна наша з нами»
Про підсумки конкурсу електронних презентацій, присвяченого 100-річчю Івана Багряного

«ЧЕРЕЗ АТЛАНТИК — НЕВИДИМИЙ МІСТ»
У Севастополі відзначили ювілей письменниці та поетеси з Флориди Ганни Черінь

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ «ЗАХОЧЕШ – І БУДЕШ!»
В Севастополі вчетверте вшанували пам’ять Олени ТЕЛІГИ та Олега ОЛЬЖИЧА

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ ЯК НАШІ ДІДИ ПАРУБКУВАЛИ В СЕВАСТОПОЛІ
Кілька сотень глядачів вже мали задоволення переглянути прем'єру
першої в Севастополі вистави українською мовою... + 8 fotos

Юлія СИНЯВСЬКА Видзвонює душа, обпалена життям...
...мала написати конкурсний твір про «відому особистість» - і я обрала свого земляка, Віктора Володимировича Качулу.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ. СМІХ ЛЮДСЬКИЙ – ЧУДЕСНА ШТУКА!
Тринадцять книг гумору та шість збірок для дітей залишив Павло Глазовий для майбутніх поколінь.

В Севастополі вшанували пам’ять жертв голодоморів
Фоторепортаж Миколи ВЛАДЗІМІРСЬКОГО

СІМ СТЕЖОК СКОВОРОДИ
Так називалась літературно-музична композиція, яка була показана 14 грудня 2007р.
в Севастопольському міському гуманітарному університеті (СМГУ)
в рамках державної програми «Обдарована дитина»
і була присвячена 285-й річниці з дня народження Григорія Сковороди.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ. ЗНАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ - ЕТИЧНА І ЛОГІЧНА НЕОБХІДНІСТЬ.
За 8 років в конкурсі імені П. ЯЦИКА в СЕВАСТОПОЛІ взяли участь більше ніж 8 000 учнів та студентів.

Архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор (Ісіченко):
«ВІРА В ХРИСТА ВИМАГАЄ ВІДЧУТТЯ ЙОГО ПРИСУТНОСТІ У КОЖНУ МИТЬ ЖИТТЯ...»

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ СЕВАСТОПОЛЬЦІ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ СТЕПАНА БАНДЕРИ

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ. СВЯТО МОВИ, ЄДНАННЯ й ІНТЕЛЕКТУ
Зусиллями діячів освітянської галузі, меценатів, творчих колективів
та громадських організацій урочиста церемонія нагородження переможців
щорічного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика
перетворилася на найбільше свято українців Севастополя
. + фото

СЕВАСТОПОЛЬЦІВ НАГОРОДИЛИ НА ТАРАСОВІЙ ГОРІ
22 травня 2009 року традиційно на Тарасовій горі міністр освіти і науки
вітав переможців VIII Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості
«Об’єднаймося ж, брати мої», присвяченого Шевченківським дням.

КАЛЕНДАР УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИЧНИХ ДАТ на 2010 рік Уклав Зенон Боровець *.doc

21 червня 2010 г. о 17.00 у Севастопольскому Центрі культури і мистецтв
відбулось відкриття великої пересувної Фотовиставки «День-2009»
.

В Севастополі біля Шевченка читали вірші, співали пісень, спілкувалися.
23 травня 2010 року відбулася акція «Чому не йде апостол правди і науки?». Фоторепортаж

Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ Ліна Костенко в Севастополі Газета "День".

Микола Владзімірський “Коли в людини є народ, тоді вона уже людина”
Під таким гаслом у місті пройшов конкурс “Таланти та ерудити Севастополя”,
присвячений 80-річчю від дня народження Ліни Костенко
та 10-річчю від дня заснування порталу “Українське життя в Севастополі”.

Дмитро Дроздовський, літературний критик, журнал «Всесвіт»
«...Не дай Бог, бути лідером юрби!»
Ліна Костенко повертає загублений Час і Україні.

Севастопольська молодь шукала і знаходила інформацію про Ліну КОСТЕНКО в Мережі
В школі №24 відбулись змагання в номінації "Пошукова Інтернет – гра" (оновлено, + список переможців!)

КОНКУРС "Таланти та ерудити Севастополя" Положення про міський конкурс

Про перебіг змагання в номінації "Декламація творів Ліни Костенко"
серед учнів 5 – 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів 19 березня 2010 р.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ СЕВАСТОПОЛЬСЬКЕ СВЯТО ШАНИ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА
( про завершення міського етапу Х-го Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика ) + Фото

Лідія СТЕПКО «…ПОКИ ЖИВЕ МОВА, ЖИТИМЕ Й НАРОД…» 9 листопада, на урочистих лінійках, у школах, де навчаються переможці, організатори експрес-турніру вручили премії і дипломи.

Берімось краще до роботи, Змагаймось за нове життя! У Севастополі відбувся конкурс мультимедійних проектів, присвячений 140-річчю від дня народження Лесі Українки

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ В СЕВАСТОПОЛІ ГОВОРИЛИ ТІНІ... Презентація фільму Тимура Баротова, який є автором сценарію, продюсером і режиссером, відбулась 22 червня 2013 р. у кінотеатрі «Перемога»

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ ДВІ НОВІ КНИГИ МИРОСЛАВА МАМЧАКА Книги видані невеликим накладом за фінансової підтримки Героя України, народного депутата І, ІІ і IV скликань Степана Хмари

"Просвіта". Така Севастопольська "Просвіта"

Мирослав Мамчак презентував нові книги - "Чорноморський флот. Курсом до України" та "Військово-морське будівництво в Україні у XX ст."

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ «ТАКІ ЗАХОДИ ОБ’ЄДНУЮТЬ ГРОМАДУ» міська координаційна рада громадських організацій з відзначення 200-річчя Тараса Шевченка 25 травня провела літературно-мистецький захід, присвячений річниці перепоховання Кобзаря на українській землі.

Валентина ЛОПАТЮК Севастопольці в славній когорті знавців української мови 15 травня в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка м. Києва відбулося урочисте закриття ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика й нагородження переможців з усієї України.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ ОСЬ ДЕ, ЛЮДИ, НАША СЛАВА! Подальших Вам, Ніно Василівно, успіхів у праці на благо нашого міста-героя Севастополя та на славу України!

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ «ЛЕСИНІ ЧИТАННЯ» У МАЙБУТНІХ БАНКІРІВ 23-26 квітня 2013 р. в Севастопольському інституті банківської справи Української академії банківської справи Національного банку України відбулися Лесині читання.

Із глибоким сумом громадськість Севастополя довідалась про те, що 31 березня 2013 р. на 66-му році життя відійшов у вічність Михайло Кузменюк. Його земний шлях був направду багатогранним – голова Союзу підприємців Ленінського району, громадський і культурний діяч, меценат.
Майже 40 років свого життя він прожив у м. Севастополі. У вересні 2008 року Михайло Ілліч разом з дружньою сім’єю – дружиною Валентиною, дочкою Іванною та онуками Михайлом, Олесею, Лізою, Миколою – відкрив унікальний культурний заклад – приватний музей побуту Західної України, розташований поблизу Севастополя в селі Чорноріччя, де зібрав більше 2 000 предметів матеріальної і духовної народної культури і який відвідали багато сотень туристів, культурних діячів, освітян і городян.
Велику і плідну діяльність здійснював Михайло Кузменюк з часу заснування Союзу підприємців Ленінського району у 2001 році, захищаючи законні права колег по бізнесу.
Останнім часом він допоміг створити кілька визначних подій в культурному житті міста – створив кілька програм на Севастопольському телебаченні, був меценатом конкурсу “Таланти та ерудити Севастополя”, присвяченого 80-річчю від дня народження Ліни Костенко та 10-річчю від дня заснування порталу “Українське життя в Севастополі” та презентації альбому народного фольклорного ансамблю “Горлиця”, допоміг у виданні 1-го числа газети “Слово Севастополя”.
Нещодавно він створив громадську організацію “Західноукраїнське Земляцтво «Буковина»”.
Усі, хто працював поруч з ним чи спілкувався, ніколи не забудуть його високого інтелекту, мудрості, великого життєвого досвіду, відвертості, іскрометного гумору й уміння співпереживати.
Українці Севастополя сумують разом з усіма, хто знав Михайла Кузменюка, і висловлюють щирі співчуття його рідним і близьким.
Добра пам’ять про нього житиме поміж нами, а севастопольська земля хай буде пухом вірному сину Буковини і патріоту України…

ЦІЛЮЩЕ ПОВІТРЯ ШЕВЧЕНКОВОЇ ПОЕЗІЇ ...відбувся 18-ий конкурс читців творів Великого Кобзаря.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ «Я ВІЗЬМУ ТОЙ РУШНИК, ПРОСТЕЛЮ, НАЧЕ ДОЛЮ...» Управління освіти і науки Севастопольської міської держадміністрації та Інститут післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету організували та провели конкурс літературно-музичних композицій, присвячений 100-річчю від дня народження Андрія Малишка.

24 лютого 2013 року за ініціативою Конгресу українців Севастополя, Союзу українок та Української греко-католицької церкви в Севастополі відбулось вшанування Лесі Українки біля її пам’ятника в Балаклаві.

Відео з конкурсу літературно-музичних композицій,
присвяченого 100-річчю від дня народження А.С. Малишка.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СЕВАСТОПОЛІ Проведення вже традиційного Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика є одним із засобів виховання в молодого покоління любові до державної мови та поваги до культури й традицій українського народу.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ ПРОСВІТНИЦТВО В МЕРЕЖІ Короткий огляд українських просвітянських сайтів

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ МУЛЬТИМЕДІЙНІ ПРОЕКТИ ПРИСВЯТИЛИ МИКОЛІ ВІНГРАНОВСЬКОМУ Серед учнів 9-11 класів та учителів-словесників Севастополя з 1 листопада 2012 року проводився міський конкурс мультимедійних проектів

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ СВЯТ ДЛЯ МОВОЗНАВЦІВ З успіхом пройшов у Севастопольському міському гуманітарному університеті (СМГУ) тиждень української філології, який освітяни присвятили річниці від заснування Київського братського колегіуму (Києво-Могилянської Академії).

Валентина ЛОПАТЮК УЧИТЕЛЬ… ЯКЕ ЗВИЧАЙНЕ І ЯКЕ ВЕЛИКЕ ЦЕ СЛОВО! 28 лютого 2012 року в Севастополі відбувся міський тур Всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2012» у номінації «Українська мова й література»

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ У ДОРОГУ З ГРИГОРІЄМ СКОВОРОДОЮ ...знаменній даті - 290 років від дня народження - було присвячено тиждень української філології в Севастопольському міському гуманітарному університеті

Валентина ЛОПАТЮК Ні, не в минуле, а в майбутнє до тебе я, Тарасе, йду! Під таким гаслом проходив в м. Севастополі II Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

УКРАЇНЦІВ ОБ’ЄДНУЄ РІДНЕ СЛОВО Відбулась церемонія нагородження переможців 12-го Міжнародного конкурсу ім. П. Яцика +Фото + Відео

Є КНИГА ПРО ВІЙСЬКОВУ МЕДИЦИНУ! У Військово-медичному клінічному центрі Кримського регіону презентували книгу Мирослава Мамчака «Військово-морська медицина України. Шлях становлення і розвитку».

Олена ПОПОВА ПОСВЯЧЕНІ У ТАЄМНИЦІ МОВИ Й СЛОВА День розпочався яскраво й несподівано для багатьох студентів університету.

19 cічня 2013 р. на традиційних українських вечорницях громаду в Українському культурно-інформаційному центрі в Севастополі вітали піснями переважно російського репертуару. Танцювали у тому числі під пісню Вєрки Сердючки "Новий год", "Ой мороз, мороз, нє морозь мєня". Складав сценарій, російські хори і ансамблі запрошував до виступів керівник Севастопольського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ ДЕНЬ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ СВЯТКУВАЛИ I В МЕРЕЖІ У Севастополі День української писемності й мови зустріли раніше, ніж в усій країні.

Питання севастопольського експрес-турніру
«Ой, яка чудова українська мова! — 2012»,
присвяченого Дню української писемності й мови

Мирослав МАМЧАК Утраквізація севастопольської школи і освіти Направивши українських діток в «школу для розумово відсталих дітей», міська рада на тій же сесії затвердила «Региональную программу развития русского языка и русской культуры в Севастополе на 2012-2016 годы».

20-річчю Військово-Морських Сил Збройних Сил України
присвячене 3-4 число газети «Слово Севастополя»

Переможці конкурсу "Нашої державності оплот", присвяченого 20-річчю Військово-Морських Сил Збройних Сил України

Номінація: учні 8 -10 класів ЗНЗ - твір-есе;

І місце - не присуджується

ІІ місце - Сергій ВОРОНЦОВ, учень 9 класу СШ № 14 (Наставник Тимощук Юрій Антонович)

ІІІ місце - Карина СУПРУН, учениця 10-б класу Севастопольської гімназії №7 (Педагог Салпук Юлія Володимирівна)


Номінація: студенти ВНЗ І - ІV рівнів акредитації

І місце - курсант 3-го курсу (132 клас) факультету озброєння Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова, старшина 2 статті Олександр ОДИНЕЦЬ (старший викладач кафедри соціально-гуманітарних наук Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова капітан 2 рангу ГОЛУБЄВ Олег Миколайович)

ІІ місце - Мавілє ВЕЛІЄВА, Дар'я ЗАБАННИХ Севастопольський індустріально-педагогічний коледж (викладач  української мови та літератури ДИКА Лариса Степанівна)

ІІІ місце - курсант 1-го курсу (113 клас) факультету озброєння Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова Микола МЕДОВИЙ (старший викладач кафедри соціально-гуманітарних наук Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова капітан 2 рангу ГОЛУБЄВ Олег Миколайович)

Голова журі конкурсу - літературний редактор газети "Флот України" Тамара ДЕРЕВ'ЯНЧУК.

Умови проведення міського конкурсу «Нашої державності оплот»

Міський конкурс «Нашої державності оплот» проводиться під гаслом «Хай летить велична слава про звитягу моряків!» і присвячується 20-річчю Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

1. Мета конкурсу:

популяризація військово-патріотичної роботи в навчальних закладах міста, розвиток здібностей обдарованої учнівської й студентської молоді, формування почуття національної гордості, ціннісного ставлення до Батьківщини та свого краю, захисників Української держави.

2. Організація конкурсу

Організаторами конкурсу є Севастопольська організація Спілки офіцерів України, газета «Флот України», газета «Слово Севастополя», портал «Українське життя в Севастополі» та громадська організація «Інститут розвитку громадянського суспільства» (м. Коломия). До участі в організації та проведенні конкурсу залучаються представники творчих спілок, громадських та освітянських організацій.
Конкурс проводиться на добровільних засадах з 15 до 29 березня 2012 року серед двох вікових категорій :
учні 8 -10 класів ЗНЗ — твір-есе;
студенти ВНЗ І — ІV рівнів акредитації — стаття в газету.
Для організації та проведення конкурсу утворюються організаційний комітет та журі, до складу яких входять фахівці освіти, журналістики, представники командування Військово-Морських Сил Збройних сил України.
Журі конкурсу підбиває підсумки та визначає по 3 переможці у кожній віковій категорії.
Роботи на конкурс направляються до 22.00 29 березня на електронну адресу slovosebastopol@ukr.net

3. Вимоги до оформлення матеріалів, що надсилаються на конкурс

Учасники мають право на власний розсуд обирати тему творчої роботи відповідно до загальної теми конкурсу. Творчі роботи повинні розкривати значущу подію або роль особистості в становленні Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Конкурсні роботи повинні бути представлені державною мовою (надруковані шрифтом — Times New Roman, розмір 14 через 1,5 інтервали; не більше 1-3 сторінок або для учнів — не менше 3000 знаків, для студентів — не менше 5000 знаків.)
У супровідній інформації необхідно чітко вказати назву роботи, прізвище, ім’я та по батькові учасника, дату народження, повну домашню адресу, назву навчального закладу, клас (курс), прізвище, ім’я, по батькові вчителя (викладача), який його підготував до участі в конкурсі, а також контактний телефон.

4. Нагородження учасників конкурсу

Переможці конкурсу нагороджуються дипломами, грошовими преміями та книжками.
Кращі роботи розміщуються в Інтернеті на порталі «Українське життя в Севастополі» (http://ukrlife.org ) та в газетах «Флот України» і «Слово Севастополя».
Церемонія нагородження переможців конкурсу та вчителів (викладачів), які їх підготували, відбудеться 4 квітня за участю представників творчих, освітянських, військових кіл регіону біля пам’ятника гетьману Сагайдачному о 12.00.
Голова Організаційного комітету — голова Севастопольської організації Спілки офіцерів України Василь Касюк.
Голова журі конкурсу — літературний редактор газети «Флот України»Тамара Дерев’янчук.

«Ой, яка чудова українська мова! — 2011»

Переможці севастопольського експрес-турніру
«Ой, яка чудова українська мова!»,
присвяченого Дню української писемності й мови

1 місце — Володимир ВЕРЕМЕЙЧУК, гімназія №5 ім. Лесі Українки, 8-У клас
2 місце — Софія ІВАЩЕНКО, школа № 61, 10-А клас, Настя ПОПОВА, школа №3, 9-б клас
3 місце — Поліна ЄРЬОМЧЕНКО, гімназія №10, 10-Б клас

Питання севастопольського експрес-турніру
«Ой, яка чудова українська мова!»,
присвяченого Дню української писемності й мови

«Ой, яка чудова українська мова!»

З метою кращого ознайомлення молоді з державною мовою, збереження та розвитку інтелектуального потенціалу міста Севастополя громадський комітет «Український Севастополь» оголошує експрес-турнір, присвячений Дню української писемності й мови, який проводиться під гаслом «Ой, яка чудова українська мова!».
До участі запрошуються учні 7-10 класів міських шкіл, які володіють навичками пошуку в мережі Інтернет.

Умови проведення:
Учасники ознайомлюються з умовами турніру й запитаннями в Мережі Інтернет за адресою http://ukrlife.org/main/index.html о 12.00 (у неділю) 7 листопада 2010 р. і надсилають відповідь до 12.40.
Учасник надсилає свою відповідь у вигляді 15-значного числа, кожний із знаків якого означає правильну відповідь на питання. Наприклад, якщо, на думку учасника, правильна відповідь на десяте питання міститься під №3, то десята цифра в 15-значному числі – 3. Число надсилається на адресу lingvo_ua@ukr.net Ще необхідна інформація - ім'я та прізвище учасника, клас, № школи, мобільний телефон - виключно для організаторів.

Підведення підсумків:
Переможці експрес-турніру нагороджуються дипломами управління освіти й науки, а також отримують грошові премії. Кращий знавець турніру отримує заохочення в розмірі 100 грн. Другий і третій призери відповідно – 80 і 70 грн.
Вручення премій і дипломів відбудеться 9 листопада в школі, у якій навчається переможець, на урочистій лінійці.

І реєстрація шлюбу українською

“НАША ДУМА, НАША ПІСНЯ
НЕ ВМРЕ НЕ ЗАГИНЕ!” 

Ці пророчі слова Тараса Шевченка ще на початку ХХ століття були висічені на надмогильному пам’ятнику  братам Ревуцьким - Івану та Якову, що на Братському кладовищі в Севастополі. На жаль, ми дуже мало знаємо про героїв Кримської війни офіцерів братів Ревуцьких, але не може бути й сумніву в тому, що вони були великими патріотами України. І сьогодні, відзначаючи 130-ту річницю “Просвіти”, ми вшановуємо і їхні імена як одних із перших севастопольських просвітян, що свято вірили в невмирущість українського слова, а по своїй смерті залишили для нас, українців, і безцінні духовні орієнтири, і незаперечні докази нашого давнього національного коріння на севастопольській землі. 
Українське життя, а з ним українська культура, пісня, мова були в Севастополі з самого заснування міста. Історичні джерела дають всі підстави стверджувати, що українці з кінця XVII до середини XIX століття були тут найчисленішою національною групою населення. Вже на початку XIX століття в місті існувала потужна національно-просвітницька організація “Кобзар”, яка після революції 1905 року почала діяти легально. Очолював її тоді директор державної жіночої гімназії Вячеслав Лищенко. Основну роботу в “Кобзарі” проводили офіцери-українці Чорноморського флоту. Серед керівників організації був і легендарний морський інженер капітан-лейтенант Левко Мацієвич - один з перших в Росії літунів-авіаторів. Найплідніший період в діяльності “Кобзаря” припадає на 1917-1918 роки. У березні 1917 року організацією були проведені збори українських моряків, з яких фактично почався рух за українізацію Чорноморського флоту. У квітні 1917 року у Севастополі було утворено Українську чорноморську громаду, керівні органи якої розміщувалися в будинку Уніон-банку на головній вулиці міста. У громаді працювали військова, просвітня, агітаційно-пропагандистська та господарська секції. Про масштаби і ефективність діяльності тогочасних севастопольських просвітян говорять такі факти - з липня по листопад 1917 року майже половина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори, в місті працювали українські хори, драматичні гуртки, видавництво “Атос” видавало українські книги... 

Естафету національного відродження, що було брутально придушене комуністичною імперією, в кінці 80-х підхопило севастопольське товариство “Просвіта” ім. Т. Шевченка. 
Історія товариства - це десятиріччя боротьби українців за свою національну гідність і честь, за можливість духовно продовжити себе в дітях і онуках. 22 травня 1989 року на установчих зборах тоді ще Севастопольського товариства української мови ім. Т. Шевченка вперше на весь голос було заявлено про духовний геноцид, який чинився компартійними зверхниками проти стотисячної української громади міста - українська мова не викладалася в жодному навчальному закладі, а ті, хто домагався її викладання для своїх дітей, посилаючись на тодішню конституцію, переслідувались як “буржуазні націоналісти”. “Просвіта” першою з усіх демократичних організацій сказала “ні!” сусловській ідеології манкуртизації, почала гуртувати навколо себе людей, активно боротися за відродження рідної мови, творити життя за звичаями і традиціями свого народу, пропагувати їх серед населення. 
Заснувавшись, Товариство розгорнуло не тільки широку культурологічну діяльність - організувало український народний хор (керівник Віктор Ковальчук), драматичний гурток, який поставив спектаклі “Лісова пісня” Лесі Українки та “Вертеп” (керівники Олександр і Любов Гуляєви, Борис Мазур), проводило музичні вечори, присвячені творчості Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Петрусенко, та ряд інших просвітницьких заходів - але й стало впливовою політичною силою в Севастополі. В 1990 році просвітяни - лікар Леонід Амелькович і командир тральщика “Сигнальщик” ЧФ капітан-лейтенант Ігор Тенюх були висунуті товариством і обрані севастопольцями депутатами міської Ради, в якій зініціювали створення депутатської групи “Україна”. Ігор Тенюх став першим депутатом у Севастополі, який на сесіях виступав українською мовою. Тоді ж у Севас-тополі вийшов самвидавом тиражем в 500 примірників перший і на жаль єдиний номер просвітянської україно-мовної газети “Промінь”, яку зредагував інженер Володимир Притула. 
Важливу роль відіграли просвітяни під час проголошення незалежності України, створення Військово-Морських Сил. Саме на їхні плечі лягла велика пропагандистська робота з підготовки та проведення грудневого референдуму. 
В кожен дім, в кожну квартиру севастопольців вони доставили агітаційні матеріа-ли, обклеїли продержавними листівками чи не все місто, на майданах і вулицях відкрито агітували жителів проголосувати за самостійну Україну. Просвітянами була здобута значна перемога над проімперськими силами - ідею незалежності України підтримало більше 57 відсотків виборців. Так вперше було розвіяно міф про Севастополь як російське місто. 
Просвітяни брали активну участь у всіх наступних виборах і до місцевих Рад і до Верховної Ради. Головна їх мета була - донести ідеї української незалежності до найширшого кола севастопольців, розкрити лицемірність і фарисейство комуністичних та проімперських сил. І вона досягалась. Під час виборчих кампаній просвітянами розповсюджено більше десяти тисяч українських книг, а ще більше листівок і газет. Депутатом Верховної Ради України минулого скликання був обраний у Вижницькому окрузі наш просвітянин Євген Лупаков. На останніх виборах Товариство підняло над будинком, де розташована "Просвіта" червоно-чорний прапор і підтримувало "Національний фронт", який у Севастополі здобув більше голосів, ніж, наприклад,  у Криму, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій, Луганській та Харківській областях. 
Серед просвітян було і чимало офіцерів та мічманів як дійсної служби, так і запасу. Це В. Холодюк, І. Тенюх, О. Подольний, В. Махно, Б. Корпан, А. Капінос, В. Федорончук та ряд інших, які згодом утворили севастопольський осередок Спілки офіцерів України, першими повели нелегку боротьбу за утворення ВМС України, і згодом значна частина з них стала ядром організаційної групи українського флоту. 

Весь час свого існування “Просвіта” вела і продовжує вести нелегку і далеко не рівну боротьбу проти закостенілої прокомуністичної свідомості севастопольського міщанства. І не дивно, що кожне досягнення дається нелегкою працею. Особливо це стосується сфери освіти. Згадується, як в 1990 році просвітяни відкривали в школі-інтернаті № 1 українську недільну школу, щоб навчати в ній своїх дітей рідній мові, народознавству, основам релігії. Виділене приміщення було відремонтоване і приведене в порядок власними силами і за власні кошти. В ньому на видних місцях помістили портрет Тараса Шевченка, національний прапор та герб-тризуб. Відбулась урочиста лінійка. Перші заняття українською мовою провели просвітяни В.Г. Мекленбурцева, О.О. Гречко, Т.В. Мазур, Б.М. Процак. А ось коли діти прийшли на заняття наступної неділі, то стали свідками жахливої картини - двері недільної школи були потрощені, і в них вставлений інший замок, в приміщенні не було вже ні портрета Т. Шевченка, ні національного прапора, ні тризуба. Як виявилося пізніше, все це було вдіяно за вказівкою міського управління освіти. 
Так почалася боротьба за право українців навчати своїх дітей рідною мовою. Та жодні перепони не могли вже зупинити просвітян на шляху до вибраної мети. 
Заняття у недільній школі продовжувались то на квартирах, то в приміщеннях, які були непідконтрольні ідеологічним зверхникам міському компартії. Дали свій результат і численні звернення, заяви, скарги просвітян щодо необхідності вивчення в школах міста української мови та літератури. Починаючи з 1992 року, ці предмети в школах вивчались факультативно, а на сьогодні їхнім обов’язковим ви- вченням охоплено більше 70 відсотків усіх школярів. У 1996 році члени товариства майже  протягом півроку проводили акцію по збиранню заяв від батьків з вимогою надати їхнім дітям можливість навчатися в україномовних школах. Таких заяв було зібрано більше ніж півтисячі. Управління освіти було вимушене піти на відкриття українського ліцею № 8, української гімназії   № 53 та української школи-інтернату № 7. Цього року зроблені нові кроки вперед - на сьогодні офіційно україномовними є 39 класів в семи школах міста, де навчається більше шестисот школярів. Це більше, ніж, наприклад, по всьому Криму. Найбільше зусиль та наснаги до цього досягнення доклали Є. І. Вітвицька, М. А. Дрозда, Г. Г. Колесник,  К.В. Перепадя, В.О. Крильчук, М.А. Прялін, Л. Й. Кутузова, Н. П. Орел, З.І. Яковлєва, К. Г. Житнікова, К.М. Трубнікова,Я. В. Дунець О.Ф. Куракса,  Є.Д. Дягілєва,  та ряд інших активістів “Просвіти”. Більше того, саме з ініціативи просвітян в Севастополі почали проводитись виїздні вступні іспити севастопольських абітурієнтів до вузів Тернопільщини та Львівщини, поїздки місцевих школярів на зимові канікули на Галичину та Буковину. Просвітяни також чимало зробили для забезпечення шкіл та дошкільних закладів міста українськими підручниками, художньою літерату-рою, іншими посібниками . 

Уберезні 1995 року просвітяни випустили у світ перше число першої україномовної газети в місті “Дзвін Севастополя”. Своєю бойовитістю та безкомпромісністю у відстоюванні національної ідеї цей часопис знайшов чимало прихильників не тільки в Криму, але й в Україні та серед діаспори. Колектив авторів газети у складі істориків Валька Кравченка та Павла Стодолі, письменника Дмитра Вітюка, просвітян-активістів Миколи Владзімірського, Катерини Житнікової вже третій рік працює над “Дзвоном Севастополя” на громадських засадах. Подякою за їхню працю є сотні листів вдячних читачів. Газета стала виразником помислів українців, а для педагогів незамінним посібником з української історії Севастополя. На жаль, до цього часу крім похвали з найвищих державних трибун, наш часопис не отримав жодної матеріальної підтримки. Виживає і бореться він завдяки жертводавцям-патріотам. І таких наших друзів-помічників є чимало як в Україні, так і за кордоном. Серед них найперше назвемо народного цілителя з Івано-Франківщини п. Юліана Конечного, голову осередку УРП м. Дрогобича п. Івана Головкевича, Жидачівську райдержадміністрацію, п. Василя Мацьківа з Флориди (США), Кредитову спілку “Карпати” та її директора Юрія Кошарського з Австралії, Злучений Український Американський Допомоговий Комітет(ЗУАДК) та його керівників п. Ларису Кий і Степана Гавриша, Комітет сприяння українській демо-кратичній пресі в Україні та його голову Марію Герасевич, п. Таню Шенкарук-Гук з Німеччини, п. Юрія Одлигу з Австралії. Завдяки їм та багатьом іншим доброчинцям газета має власний комп’ютерний центр, факс, можливість впевнено дивитись у завтрашній день. З 1999 року “Дзвін Севастополя” увійде до каталогу всеукраїнських передплатних видань, почне видавати бібліотеку “Дзвону Севастополя”. Наша мета - розбудить душу українця в тілі українця, буде досягнута. 

Турбується Товариство і про розвиток українських талантів в місті. Просвітянами не тільки морально, але й матеріально підтримуються молодіжний народний ансамбль “Веснянка” (керівник - заслужений працівник культури Тамара Петрикова), народний ансамбль “Червона калина” (керівник Віктор Ковальчук). В просвітянській газеті “Дзвін Севастополя” під рубрикою “Творча сторінка” постійно друкуються вірші та проза севастопольців. В ній же почав друкувати свій новий роман “Кремінний томагавк” перший севастопольський україномовний член Спілки письменників України просвітянин Дмитро Вітюк. Товариством підготовлена до друку перша книга україномовних поетів Севастополя “Севастопольські проліски”, яка зараз знаходиться в тернопільському видавництві. Готові до друку ще дві книги почесного члена севастопольського товариства “Просвіта” історика Валька Кравченка - “Шевченківський Севастополь” і “Український Севастополь”. Далеко за межами Севастополя відоме ім’я члена спілки фотохудожників України просвітянина Миколи Пляшечника: його фотовиставки об’їздили ледь не всю Україну. 

Одне із важливих завдань севастопольської “Просвіти” - сприяння Військово-Морським Силам у їх розбудові. Просвітяни - завжди жадані гості на українському флоті. Їх запрошують до участі в урочистих мітингах і засіданнях, для виступів перед особовим складом. Така увага і повага до просвітян не випадкова - вони допомогли багатьом підрозділам формувати свої власні бібліотечки, оформити народознавчі світлиці, організовували виступи перед особовим складом творчих колективів, проводжали наші кораблі в далекі походи і зустрічали їх з них, ділились з ними оргтехнікою, музичними інструментами, проводили для офіцерів та мічманів курси української мови, відвідували хворих моряків. 

Севастопольські просвітяни - це люди творчі, ініціативні, жертовні, безмеж-но закохані в слово, культуру, традиції рідного народу. Вони перші здіймали у Севастополі український прапор, починали будити українське життя - вони і сьогодні на своєму бойовому посту. Ось лише деякі їх добрі почини і справи - відкривали і проводили перші курси вивчення української мови (О.О. Гречко, І. М. Дудик, О.І. Магдич); засновували перші українські бібліотеки в “Просвіті”, Українському культурно-інформаційному центрі(О.І. Гринник, К. М. Трубнікова, Л.Й. Кутузова), сприяли відкриттю Українсько-канадської бібліотеки при Центрі підвищення кваліфікації державних службовців; з їх ініціативи і за їх вимогою на севастопольському проводовому радіо почали виходити в світ україномовні передачі “Пролісок”(автор і ведуча - Л. Гуляєва та “Ластів’ятко”(автор - О.І. Гринник); зорганізувались у дві парафії - УГКЦ та УПЦ КП і власними силами будують зараз українську церкву; беруть  участь в святах міста, Історичного бульвару, проводять літературні вечори, вечорниці(Н. П. Орел, О.І. Гринник, В. О. Ковальчук, Я. І. Бліхар, В.В. Михайленко); виступають з лекціями на підприємствах, в школах, у військових частинах (А.Д. Валентюк, О. С. Новицький, Ю.П. Ільїн, О.В. Кравчук, О.Ф. Куракса, К. М. Трубнікова); дбають про те, щоб світлиця “Просвіти” була завжди світлою і привітною для севастопольців і гостей (М.А. Дрозда, В.В.Холодюк, В.М. Вольховський, М. А. Нездійминога, М.Ф. Антонюк, Л. Д. Ярушевський та ін.). За значний внесок у справу утвердження української національної ідеї конференція севастопольського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка обрала своїми почесними членами одного з ініціаторів створення організації і її незмінного відповідального секретаря Богдана Єналя, краєзнавця й історика Валька Кравченка, народного депутата Верховної Ради минулого скликання капітана 1 рангу Євгена Лупакова, кандидата філософських наук, докторанта Національного університету ім. Шевченка севастопольця Ігоря Лосіва, постійного нашого опікуна і жертводавця Василя Мацьківа з Флориди(США), Героя Радянського Союзу, кавалера ордена Богдана Хмельницького, віце-адмірала Володимира Пилипенка. 
Чимало севастопольських просвітян, які були серед перших її членів займають сьогодні важливі посади і пости і продовжують працювати на зміцнення і української держави і українського духу. Серед них командир 1-ї бригади надводних кораблів ВМС капітан 1 рангу Ігор Тенюх, заступник директора СТРК, заслужена журналістка України Любов Гуляєва, начальник Незалежного Кримського аналітичного центру відомий в Україні журналіст  Володимир Притула та ін. 
Севастопольська “Просвіта” багата не тільки друзями-подвижниками, але й гостями. Незабутніми для нас були зустрічі з такими легендарними людьми як Левко Лук’яненко, Слава Стецько, з депутатами М. Поровським, П.Глухівським, Ю. Кармазіним, артистами з Галичини та Буковини, українцями з Австралії, Канади, Америки, Англії. 

Ч имало подолано труднощів просвітянами, чимало зроблено ними на спраглій духовній ниві Севастополя. Нелегкі будні чекають їх і попереду. І вони до них готові. Їх покликання - це нести незгасиму любов до рідного слова, культури, традицій, історії свого народу до людей, віддавати всі свої сили, весь жар своєї душі для слави України, в ім’я торжества пророчих слів великого Кобзаря: 
Наша дума, 
наша пісня 
Не вмре 
не загине... 

Микола ГУК,  
голова севастопольського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка 
  

День Незалежності. Свято єднання в Херсонесі. 
БУДИМО ДУШІ УКРАЇНЦІВ 

Будити душу українця в тілі українця - таке завдання поставили перед собою десять років тому організатори севастопольської “Просвіти”. 

І ось лише кілька справ, зроблених з цією метою просвітянами: організація української недільної школи, піднесення жовто-блакитного прапора у 1990 році, активна агітація мешканців міста перед референдумом про незалежність України, організація українських самодіяльних хорів, які з часом стали народними, участь у міських виставках, безпосередня причетність до створення в місті українських бібліотек, видання газети “Дзвін Севастополя”(перше число вийшло у березні 1995 року), організація роботи по відкриттю в місті українських класів, шкіл з україномовним статусом, боротьба за викладання української мови як предмета у більшості шкіл, започаткування книговидання, українських передач на радіо “Пролісок” та “Ластів’ятко”. 

У привітанні до ювілею Військової Ради ВМС України  і Заступника Міністра оборони-командувача Військово-Морських Сил України віце-адмірала Михайла Єжеля написано: 

Шановний Миколо Петровичу!  
Військова Рада Військово-Морських Сил України сердечно вітає Севастопольське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка з 10-ти річчям від дня його заснування.  
Саме політична воля просвітян, чітке бачення державних та національних пріоритетів допомогли організувати функціонування системи освітянської роботи в місті Севастополі, гуртують навколо себе свідоме українство, допомагають зберігати духовність, культуру, традиції та звичаї народу України.  
Севастопольське товариство “Просвіта” 10 років тому підхопило незгасну ідею народовців у наші часи, і у несприятливих умовах регіону та міста розпочало копітку працю по відродженню української мови та культури серед населення міста-героя.  
Незважаючи на мовчазний спротив владних структур та переслідування за місцем роботи за радянських часів, просвітяни Севастополя мужньо несли стяг духовності, непохитно вірили в необхідність своєї праці, наближали той історичний день, коли наша Україна стала вільною, незалежною.  
Велика вдячність всім членам товариства “Просвіта” за підтримку та активні дії в перші роки відродження українського військово-морського флоту, за участь у вихованні особового складу ВМС на традиціях нашого народу.  
З нагоди 10-ї річниці з дня заснування Севастопольського товариства “Просвіта” зичимо вам, дорогі наші друзі, здоров’я, щастя, нових успіхів в почесній справі - справі виховання свідомості, патріотизму та любові до Батьківщини у громадян нашої держави.  

Про ці та інші справи севастопольської “Просвіти”, які спрямовані на формування національної свідомості, відродження історичної пам’яті українського народу, на духовне зміцнення Української Держави говорилось на урочистому вечорі, присвяченому ювілею. Більше 300 просвітян і запрошених гостей, доброчинців, всіх причетних до свята гостинно прийняв Український культурно-інформаційний центр. 
На другому поверсі УКІЦа були виставлені стенди з фотографіями Миколи Пляшечника та інших просвітян, які зафіксували світописом десятирічний шлях товариства. 
Заступник ВУТ “Просвіта” Микола Нестерчук вручив медалі ВУТ "Просвіта" голові севастопольського товариства Миколі Гуку, одному із його  засновників Богдану Єналю і краєзнавцю Вальку Кравченку. Активним просвітянам Є.Вітвицькій, Д. Вітюку, М. Владзімірському, О. Гринник, М. Дрозді, К. Житніковій, С.Каніковському, В. Ковальчуку,  О. Кураксі, Л. Кутузовій,  П. Марчуку, В. Михайленко, В. Накорнєєвій, О. Новицькому, Н. Орел,  Т. Петриковій,  О. Хижиній, В. Холодюку, К. Трубниковій, Г. Шамзон, Т. Яйчені, З. Яковлевій,  були вручені дипломи і грамоти. 
Дипломами ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка нагороджені почесні члени севастопольського товариства п. Марія Гарасевич, голова Комітету сприяння українській демократичній пресі в Україні (США); інженер п. Василь Мацьків (США); п. Юрій Кошарський, директор Кредитової Спілки "Карпати" (Австралія), народний цілитель Юліан Конечний, директор філії ВАТ "Львівхолод" п. Іван Головкевич. 
Щирими словами привітали севастопольських просвітян голова Гагарінської райдержадміністрації Віктор Кірюнніков,  президент видавничої фірми “Відродження” (м. Дрогобич) Петро Бобик, директор видавництва “Веселка”, лауреат Шевченківської премії Ярема Гоян, парох УГКЦ в Севастополі отець Микола, професор ТДТУ ім. І. Пулюя Тимофій Рибак, генеральний директор СРДТРК Іван Левченко, начальник УКІЦу Олександр Коротун, директор ЦПКДС    Микола Міненко, начальник ТРЦ "Бриз" голова СОСОУ Мирослав Мамчак,  голова Всекримської організації УРП В. Єрмаков, генеральний директор Асоціації "Виставковий комплекс  "Морський" Богдан Вуйко, голова АНСКОС Валерій Милодан, голова ДСУ Роман Коваль, представники інших громадських організацій та партій. 
Голова севастопольської організації КУН О. Кравчук зачитав телеграму від голови Конгресу українських націоналістів п. Слави Стецько: 

Шановнi Друзi!  
Україна  прaгне  увiйти  у  трeтє  тисячолiття мiцною нацiональною державою, в якiй  достойно, з  почуттям власного вдоволення живе  i працює українська людина. Але  складнiсть сьогодншньої  ситуації, зпровокована антидержавними силами та їхнiми підбурювачами з Москви, не дає можливостi вийти з економiчної та духової кризи. Головною вадою нашогo сьогоднiшнього суспiльства є незформованiсть нацiонального самоусвiдомлення. Особливо це вiдчутно в південному регioнi. В  мiстi ж Севастополi промосковськi українофоби пiд крилом росiйського Чорноморського флоту улаштували собi притулок. Патрiотичнi сили вели i ведуть безкомпромісну боротьбу з  цими манкуртами на славу Україні. Багато в чому очoлює цю боротьбу товариство “Просвiта” м.Севастополя. якiй виповнюється 10 рокiв. 3 чим ми  поздоровляемо i бажаємо усьому її членству,  виразнику  Української ідеї  у  найпівденнішому  терені Батьківщини, нескоpeностi духу та щастя Перемоги.  

А ось що сказав у своєму привітанні голова ДСУ Роман Коваль: 

Дорогі українські пасіонарії міста Севастополя!  
Дорогі українці з інших куточків нашої Батьківщини, які усвідомлюючи святий обов’язок перед українцями Севастополя і Криму, приїхали сьогодні на десятилітній ювілей “Просвіти”!  
Друзі! Роль севастопольських українців в утвердженні Української Держави та соборності українських земель нами до кінця не усвідомлена. А роль ця колосальна. Згуртовані довкола “Просвіти”, українські патріоти не тільки витримують немилосердний шквал натиску неприхильного до нашої держави середовища, але й здійснюють подвижницьку просвітницьку роботу, яку мали б виконувати державні інституції.  
На жаль, сьогодні середньостатистичний українець не готовий проливати свою кров за Севастополь. Але немає жодного сумніву, що Севастополь обов’язково стане містом української слави!  
Згадую, як у квітні 1918 р. полк. Петро Болбочан миттєвим, наскрізним ударом звільнив Крим від більшовицьких орд. Місцеве населення Джанкоя, Сімферополя, Бахчисарая та інших міст оваційно вітало українських визволителів - новітніх запорожців Болбочана. Передові роз’їзди запорожців дійшли вже й до річки Бельбек і з довколишніх гір побачили на рейді Севастополя кораблі, які войовничо підняли синьо-жовті прапори...  
На жаль, завдяки недалекоглядній політиці Центральної Ради Крим на той час формально не входив до складу України, що й змусило, врешті, Болбочана покинути півострів.  
Але чи не Кримський похід Болбочана та ентузіастична підтримка населення українського та кримсько-татарського, яке масово вступало до українського війська, призвело до історичного рішення гетьмана П. Скоропадського, який усунувши ЦР, включив Крим в межі Української Держави?  
Досить глибоко занурившись в українську історії доби визвольних змагань 1917-1920 р.р., я знайшов там не лише причини наших минулих поразок, але й підстави наших майбутніх перемог.  
Тому  й жанр моєї останньої книги “Отамани Гайдамацького Краю” - попри величезну нашу поразку - виглядає, як оптимістична трагедія. “Отамани Гайдамацького Краю” певною мірою є продовженням “Гайдамаків” Тараса Шевченка та “Холодного Яру” Юрія Горліса-Горського.  
Вірю, що запорожці під козацький марш Адамцевича ще увійдуть до Севастополя і проголосять, що порозуміння та злагоду на умовах противника не приймаємо. Порозуміння і злагода можуть бути лише на наших умовах.  
Слава Україні!  
Слава українцям Севастополя!  

Привітали просвітян севaстопольські міські осередки Соціал-демократичної партії України, Громадського руху “Народна солідарність”, Партії словя'нської єдності, Міжнародної спілки українських підприємців: 
Дорогі та вельмишановнi просвiтяни! 
Щиро вiтаємо вас iз 10-рiчним ювілеєм Вашої організації! 
У  Севастопоi живуть і працюють десятки тисяч українців, які  пам’ятають свою мову та культуpу  i роблять все можливе щоб вiдроджувати її та розвивати: пишуть вiрші, складають пісні, ставлять спектаклі, друкують газети. 
Їх,  свідомих,  справжніх  українців  об’єднує мiсцева  організацiя товариства “Просвiта” iмені Тараса  Шевченка. Вона не лише згуртовує й пробуджує  до активного життя, але й розковує душу вiд iдеологiчних пут. 
Завдяки  вашій  дiяльності  люди ожили,  стрепенулися, пробудилися. І хоч поки ще й не всі, та є надія на їхнє пробудження! 

“Руїн, болю в Українi 
 Здавна повен мiх. 
 На цi болi, на руїни 
 Не зважати грiх. 
 Пам’ятайте рiднi рани, 
 Батькiвщини бiль... 
 Молодi i ветерани 
 Сипте в рани сiль!” 

Вы натерпелись много мук 
И шли на стенку стенкой! 
Да здравствует Микола Гук 
С “Просвiтой” имени Шевченко! 

Велике враження справив на учасників ювілейного вечора Тризубий Стас, який виконав кілька пісень, які нечасто почуєш чи побачиш по телебаченню. 
Виступи українського народного хору, солісток УКІЦ Тетяни Нестеренко, Тамари Маслової, ансамблів “Сиві соколоньки”, “Червона калина”, “Веснянка”, “Ніжна таїна”, “Черемшина”, навели на думку про те, що настав час “Просвіті” організувати ще й фестиваль української пісні в Севастополі. А якби до того всього ще й сприяння держави! 
Наступного дня гості відвідали бригаду надводних кораблів, якою командує один із перших севастопольських просвітян капітан 1 рангу Ігор Тенюх, флагман українського флоту фрегат “Гетьман Сагайдачний”, корабель управління флоту “Славутич”, музей-заповідник Херсонес, а також Братське кладовище, про яке “Дзвін Севастополя” писав у грудні минулого року. Пам’ятник братам Ревуцьким - Івану та Якову, на якому висічені слова “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”, місцевими варварами було зруйновано. Важку гранітну плиту гуртом повернули на місце. 
Гуртом севастопольські просвітяни організували свято єднання українців  Севастополя. 
Велику допомогу у проведенні десятирічного ювілею севастопольської "Просвіти" надали організаторам агрофірма "Золота балка"(директор В. Сілаков), Севастопольський винзавод(директор О. Акчурін), Севастопольський хлібокомбінат (директор А. Коханова), Севастопольський пивзавод(директор М. Борсук), КСП "Севастопольський" (директор М. Бондар), КСП ім. П. Осипенко (директор А. Зінченко), КСП "Качинський (директор М. Дячук), ЗАТ "Амідас" (генеральний директор С. Рибак), Асоціація "Виставковий комплекс-ресторан "Морський"(директор Б. Вуйко), ринок "Московський" (директор В. Інділо) ринок "Хрюкінський" (директор Т. Балаян), видавнича фірма "Турія" (директор Ю. Тимощук) та інші. 
Велике їм спасибі! Спасибі і чудовим ведучим цього незабутнього свята Людмилі Михайленко і Віталію Матвієнко. 
Свято піднесло дух українства в місті, ще більше об'єднало його на добрі справи. 

P.S. Ще одна вітальна телеграма надійшла з Кубані. І там бачили репортаж про свято "Просвіти", який транслював телерадіоцентр "Бриз" ВМС України: 

КРАСНОДАР, СЕРДЕЧНО ПОЗДРАВЛЯЕМ ЮБИЛЕЕМ ПРОСВИТЫ ДОЛГОЛЕТИЯ УСПЕХОВ РОСТА ВО ИМЯ НАШЕЙ УКРАИНЫ ОТ ВСЕХ КУБАНЦЕВ. 
НИКОЛАЙ СЕРГИЕНКО. 

Як багато ще українського  цвіту розкидала доля по цілому світу! І як багато ще треба зробити, щоб об'єднати і українців Севастополя, і українців в Україні і не в Україні сущих в одну сім'ю вольну нову для торжества історичної справедливості! 

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ,  
член Ради Cевастопольського товариства “Просвіта” 
ім. Тараса Шевченка 

Опубліковано 
в газеті “Дзвін Севастополя” №7 за липень 1999 року  

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ