Здатність шанувати – ознака еліти
*
Життя вільних громадян у вільній країні примушує їх бути рабами обов’язку.
*
Для дурнів не існує незрозумілих речей.
*
Еволюція не може йти швидше за зміну поколінь.
*
Окрасою речення є думка.
*
Вчасна похвала творить долю.
*
Що зненавиділи у дитинстві – ненавидіти будете все життя.
*
Вміння ловити людей на брехні ще не говорить про любов до правди.
*
Земля має належати тим, хто любить її.
*
Підвищення культурного рівня населення на сантиметр піднімає добробут суспільства
на метр.
*
Не стане благородних, то не буде нічого.
*
Страх самоти створює натовп, а натовп навіює жах.
*
Туга за минулими перемогами свідчить про сучасний розгром.
*
Ухиляючись від боротьби за існування, людина ставить на собі хрест.
*
Не перетворитися на раба аудиторії – ось про що забувають наші улюблені оратори.
*
Земля і зброя дають волю.
*
Я на все здатний, але мушу робити тільки те, що вмію робити тільки я.
*
Невисловлені думки отруйні.
*
Час – ворог кожного, хто не вміє з нього користатись.
*
Вічна проблема розумного – не пошитися в дурні.
*
Здатність міняти погляд дає змогу розширювати світогляд.
*
Все залежить від того, наскільки вдалою є традиція.
*
Сім смертних гріхів: заздрість, ледарство, скнарість, ненажерливість, гнів, хтивість і пиха – виявилися головними правами людини.
*
Коли слово наповнюється бажаним змістом, воно стає вагомим.
*
Нагадування про вічне привчають цінувати скороминуще.
*
Брехуни знають правду.
*
Знудьгована людина і смерть швидко знаходять одна одну.
*
Дотримай слова, і світ впаде до твоїх ніг, як стиглий плід.
*
Вміння заощаджувати мудрість – наймудріше вміння.
*
Конкурентноспроможність – це питання моралі.
*
До могили потрапляє все, а в першу чергу – невисловлені думки.
*
Загибель – це привілей.
*
Герої гинуть, а не гниють.
*
Найстрашніші вироки постановляють не судді, а сусіди.
*
Невпинно вивчай ворога, і паніка охопить його.
*
Хіба можна вилікувати націю, коли історію її хвороби не вивчено?
*
Втомлений вбивствами не стоятиме в черзі по нагороди.
*
Коли людину позбавляють права на місце у потойбічному світі, вона перетворює цей світ на пекло.
*
Всі спроби вижити ціною зради істини переходять у самознищення.
*
Переконання – це перевдягнені інтереси.
*
Про найважливіші речі розмовляють у вузькому колі. Це і є доказом існування всесвітньої змови.
*
Що пізніше визнають нас, то довше пам’ятатимуть.
*
Свята показують трудівникові, який жах – безробіття.
*
Не можна сказати правду про життя, не втративши добрих стосунків із ним.
*
Визнати талант іншої людини – це все одно, що поділитися часточкою власного безсмертя.
*
Праведному помирати легко, а неправедному – бажано.
*
Характеристика – це вже вирок.
*
Зробитися хоробрим і жорстоким – означає підкоритись природі та її законам.
*
Якщо не стане загрози війни, люди збожеволіють від миру.
*
На вищому ступені індивідуальної свободи людина сама ставить завдання перед собою.
*
Відштовхнути шляхетне створіння – ще гірше, ніж накласти на себе руки.
*
Знайти себе – це означає знайти діло, для якого ти народився.
*
Опікування власним добрим іменем свідчить про повагу до людей.
*
Розум потворних здається сумнівним, зате краса замінює розум гарним.
*
Страх смерті є узагальнювальним виявом страху перед істиною.
*
Думка про смерть відганяє нудьгу.
*
Мистецтво – це пам’ять про життя.

До змісту книги "Українська Афористика"