Бальтасар ГРАСІАН
КИШЕНЬКОВИЙ ОРАКУЛ,
або
НАУКА РОЗСУДЛИВОСТІ, ДЕ ЗІБРАНІ АФОРИЗМИ, ВЗЯТІ 3 ТВОРІВ ЛОРЕНСО ГРАСІАНА

37.
Кидати й відбивати потаємні стріли. Належить до найбільших тонкощів поводження.
Таємними стрілами перевіряються заміри, приховано й глибоко досліджуються серця. Стріли ці часом підступні, смертельні, змочені зіллям заздрості, змащені отрутою пристрасті - невидимі блискавки, що повержують з висот фавора й шаноби. Безліч позбулася ласки найвищої та всенародної, вражена дрібненьким слівцем, в той час як ціла змова, складена пащекуватістю юрби й зловорожістю окремих осіб, не змогла й похитнути їхнього стану. Часом стріли, навпаки, діють на користь, підтримуючи й закріплюючи добру славу. Та з такою ж спритністю, з якого їх пускає замір, обережність повинна їх зустрічати, а прозірливість - передбачити, бо знання - найнадійніший захист, і передбачений удар вже не такий небезпечний.

38.
Вчасно припинити вдалу гру. Правило досвідчених гравців. Вміти достойно відступати
так само важко, як відважно наступати; коли справді досить, коли досягнуто багато, - підведи риску. Безперервне везіння завше підозріле; надійніше -. вперемішку: кисло-солодке певніше від суцільних солодощів. Коли тобі раз по раз щастить, є небезпека, що все розвалиться й впаде. Часом милості фортуни бувають короткими, зате великими. Та довго тягти пестунчика на плечах набридає й Фортуні.

39.
Шукати того, що досягла розквіту й зрілості. Всі творіння природи досягають довершеності лише у певну пору: попереду того вони зріють, опісля - псуються. Та твори мистецтва рідко бувають такими, щоб їх не можна було поліпшити. Перевага доброго смаку - здатність насолоджуватися речами лише в їхньому завершеному вигляді; не кожному вона дана, а іншому й дана, та нерозвинута. Навіть у плодах розуму є своя найвища ступінь зрілості: вмій її розпізнати, щоб її поцінувати й себе розвинути.

40.
Любов народу. Нелегко досягти загального захоплення, ще важче - любові. Частіше це дається долею, та більше - старанням; перша закладає начало, друге - продовжує. Самих достоїнств замало, хоча завше гадають, що, заслуживши повагу, не важко досягти й любові.
Щоб завоювати благоговіння, потрібні благодіяння: твори добро навсібіч, не скупись на добрі слова і ще кращі діла - люби, щоб тебе любили. Люб'язність - політичне приворотне зілля видатних людей. Спершу берись за діяння, а потім за перо; від полів брані до полів паперових, бо письменникам також дарується любов народу, притому вічна.

41.
Не захоплюватися, понад міру. Уникай найвищих ступенів, аби не зруйнувати картину й не прославитися дурнем. Захвалювати, роздавати захоплення - ознака обмеженості розуміння й смаку. Похвали збуджують цікавість, розпалюють бажання, і якщо достоїнства виявляються нижчі від твоєї оцінки - а здебільша так і буває, - обдурене чекання помститься за обман презирством - і до того, що захвалювалося, і до того, хто вихваляв. Людина розсудлива є стримана, вона радше буде скупою, ніж розтринькуватою. Чудодійне рідкісне: будь помірним у захопленнях. Непомірне захоплення схоже на брехню люди втратять довіру до твоїх смаків, що неприємно, і до розуму, що вже й зовсім кепсько.

42.
Про вроджену владність. Одне з потаємних джерел вищості. Нарочиті хитрощі тут не допоможуть. Їй підкоряються всі непомітно для самих себе, визнаючи тим самим таємну силу володаря природного. Наділені даром повелівати - це королі за достоїнством, леви за правом народження; вони приборкують серця й навіть позбавляють дару мови усіх без винятку, що німіють від благоговіння. І коли інші достоїнства сприяють, люди ці створені бути першими, вершителями справ державних, бо одним порухом досягають більшого, ніж інші довгими розмовами.

43.
У думках із меншістю, в речах із більшістю. Бажання пливти проти течії настільки чуже здоровому глуздові, наскільки й небезпечне. Лише Сократ зміг на це відважитися. Незгода сприймається як образа, бо відкидає думку інших; число незадоволених множиться, одні хвалитимуть те, що ти осуджуєш, інші стоятимуть за тих, хто хвалить. Істина - доля небагатьох, помилковість - звичайна й повсюдна. Зі слів на майдані не впізнаєш мудреця - не своїм голосом він там говорить, а голосом людської глупоти, хоч би в душі з нею й не згоджувався. Розсудливому не менш огидно бути запереченому, ніж самому сперечатися: він охоче вислухає думку іншого, але не натовпу. Думка вільна, над нею не можна і не дозволено чинити насильство. Нехай не сховається вона в святилище мовчання, а якщо й з'явиться на світ, то лише для втаємничених.

44.
Симпатія між великими людьми. Герою властиво зближуватися з героями: потаємна це і прекрасна властивість - одне з чудес природи.
Існує спорідненість сердець і характерів, нікчемна чернь пояснює це дією приворотного зілля. Початок симпатії - повага, та веде вона й далі - до прихильності, а потім і до глибокої приязні. Вона переконує без слів й винагороджує без заслуг. Симпатія буває двох рівнів, активного й пасивного; і та і ця - блаженство для високої душі. Велике мистецтво - розпізнати й, вгадувати, розрізняти й завойовувати, а коли немає цієї таємничої здатності, ніяка наполегливість не допоможе.

45.
Роби розрахунок, та не зловживай ним. Напоказ його не виставляй, тим паче не дозволяй розгадати; розрахунок треба приховувати, він насторожує, особливо розрахунок тонкий, він ненависний. Навкруги обман, тому будь насторожі, та не виявляй своєї недовіри, аби не викликати недовіри до себе; це небезпечно, бо, породжуючи ворожнечу, розбудиш до помсти й розбурхаєш таке зло, яке тобі й не снилося. Вмілий розрахунок - запорука успіху в діянні; розмірковування - найкращий помічник.
Найвища майстерність в ділах досягається при повній упевненості.

46.
Вгамовувати свою антипатію. Ми легко піддаємося почуттям неприязні, навіть признаючи справжні достоїнства. Природний цей вульгарний нахил іноді дерзає замахнутися й на мужів великих. Нехай розсудливість загнуздує її - нема гіршої ганьби, ніж неприязнь до кращих; наскільки похвальна симпатія до героїв, настільки ж ганебна антипатія до них.

47.
Уникати зобов'язань. Одне з найперших правил розсудливості. Великі здібності ставлять перед собою мету велику й далеку; довгий шлях до них, і люди часто так і застрягають напівдорозі, надто пізно беручися за головне.
Від зобов'язань легше ухилитися, ніж вийти з них із честю. Вони - зваба для розуму. Тут ліпше втікати, ніж перемагати. Одне зобов'язання тягне за собою інше, більше, - і ось ти остаточно загруз. Є люди гарячі за натурою і навіть по крові, такі легко беруть на себе зобов'язання; але той, чий шлях осяяний розумом, проходить повз спокуси. Він вважає більшою доблестю не встрявати, ніж перемогти, і там, де один дурень вже попався, не бажає стати другим.

48.
Наскільки людина глибока, настільки вона особистість. Завжди і у всьому - всередині має бути більше, ніж ззовні. Є люди з одним фасадом, як будинки, недобудовані за браком матеріалу: зовні - палац, а всередині - халупа. На прихисток тут не сподівайся, говорити з такими людьми ні про що: після привітань під час зустрічі замовкають речі. Спершу, люб'язно забалакуючи, гарцюють незгірше сицилійських огирів, та тут же перетворюються на мовчунів - де немає джерела думок, слова вичерпуються швидко. Таким неважко приворожувати людей, як і вони, поверхових, але не тих, хто заглядає вглиб і бачить, що їхні голови, як у тій мудрій байці, порожняві9.

Далі