Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРЦ Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки

Редьярд Кіплінг
Якщо...

Joseph Rudyard Kipling

Joseph Rudyard Kipling
If

If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you,
If you can trust yourself when all men doubt you,
But make allowance for their doubting too;
If you can wait and not be tired by waiting,
Or being lied about, don't deal in lies,
Or being hated, don't give way to hating,
And yet don't look too good, nor talk too wise:

If you can dream — and not make dreams your master;
If you can think — and not make thoughts your aim;
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same;
If you can bear to hear the truth you've spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken,
And stoop and build'em up with worn-out tools:

If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings
And never breathe a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: "Hold on!"

If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with Kings -- nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you,
If all men count with you, but none too much;
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds' worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that's in it,

And — which is more — you'll be a Man, my son!

Дослівний переклад

Якщо ти можеш зберігати голову, коли всі довкола
Втрачають її і докоряють цим тобі,
Якщо ти віриш в себе, коли всі в тобі сумніваються,
Але дозволяєш їм їхній сумнів,
Якщо ти можеш чекати і не стомлюватися від чекання,
Чи, будучи оббреханим, не вдаватися до брехні,
Чи, будучи зненавидженим, не ненавидіти,
І не виглядати надто гарно, і не говорити надто мудро;

Якщо ти можеш мріяти і не робити мрії своїм господарем,
Якщо ти можеш думати і не робити думки своєю метою,
Якщо ти можеш зустріти Тріумф і Крах
І знати, що вони є тим самим,
Якщо ти можеш слухати, як правду, що ти сказав,
Перекручує шахрай, щоб зробити пастку для дурного,
Чи дивитися, як речі, яким ти віддав життя, зруйновані,
І схилитися, і будувати спрацьованими до краю знаряддями.

Якщо ти можеш зібрати в одну купу все, що здобув,
І рискнути цим, поставивши на одну карту,
І програти, і почати спочатку,
І нікому ні слова не казати про свою втрату,
Якщо ти можеш примусити серце, нерви, м’язи
Служити тобі задовго після того, як вони знищені,
І так триматися, коли в тобі нема нічого
Крім волі, котра каже їм: “Триматися!”

Якщо ти можеш розмовляти з юрбою і не втрачати благородства
Чи йти з королями і не втрачати посполитості,
Коли ні вороги, ні люблячий друг не можуть завдати тобі болю,
І якщо люди рахуються з тобою, але не занадто,
Якщо ти можеш наповнити невблаганну хвилину
З шістдесятьма секундами вартості дистанції бігу,
Твоя земля і все, що на ній,

І – що більше, ти Людина, мій сину.

«Якщо»
(Заповіт арійській людині)
в перекладі Дмитра Донцова

Коли ти можеш бачити зруйноване діло цілого свого життя,
І без слів взятися будувати його наново,
Або за одним ударом — стратити виграні сотні партій
Без жодного порушення і без одного зітхання...

Коли ти можеш бути коханцем, не шаліючи з любови,
Коли ти можеш бути сильним, не перестаючи бути ніжним...
Коли ти можеш любити всіх приятелів як братів,
Аж так, щоб ніхто з них не був всім для тебе,

Коли ти вмієш розважати, спостерігати й пізнавати,
Не стаючи ніколи скептиком, або руїнником,
Мріяти, та не даючи твоїй мрії стати твоїм паном...
Коли ти потрапиш бути суворим, не впадаючи ніколи в лють,

Коли ти вмієш бути відважним, а ніколи безрозсудним,
Коли ти вмієш бути добрим, коли ти вмієш бути мудрим,
Не будучи моралізатором, ні педантом,
Якщо ти вмієш зберегти свою відвагу

І не стратити голови, коли всі інші довкола тратять її,
— Тоді князі, боги, щастя і перемога, стануть на віки твоїми вірними рабами,
Тоді ти станеш ЛЮДИНОЮ...

Лист до сина
(Переклад Василя Стуса)

Якщо ти бережеш залізний спокій
Всупір загальній паніці й клятьбі,
Коли наперекір хулі жорстокій
Між невірів ти віриш сам собі,
Коли ти вмієш ждати без утоми,
Обмовлений, не станеш брехуном,
Ошуканий, не піддаєшся злому,
І власним не хизуєшся добром;

Коли тебе не пограбують мрії,
В кормигу дум твій дух себе не дасть,
Коли ти знаєш, що за лицедії –
Облуда Щастя й машкара Нещасть,
Коли ти годен правди пильнувати,
З якої вже зискують махлярі,
Розбитий витвір знову доробляти,
Хоча начиння геть уже старі;

Коли ти можеш всі свої надбання
Поставити на кін, аби за мить
Проциндрити без жалю й дорікання –
Адже тебе поразка не страшить,
Коли зотлілі Нерви, Думи, Тіло
Ти можеш знову кидати у бій,
Коли триматися немає сили
І тільки воля владно каже: “Стій!”

Коли в юрбі шляхетності не губиш,
А бувши з королями – простоти,
Коли ні враг, ні друг, котрого любиш,
Нічим тобі не можуть дорікти,
Коли ти знаєш ціну щохвилини,
Коли від неї геть усе береш,
Тоді я певен: ти єси людина
І землю всю своєю назовеш.

Якщо...
(Переклад Максима Стріхи)

Якщо спокійний ти перед юрбою
Де зведено на тебе поговір,
Зневірений, залишишся собою,
І зрозумів тягар чужих зневір;
Якщо навчився ти терпляче ждати,
Поміж брехні самому чесним буть,
Не прибирався у святецькі шати
І люттю не відплачував за лють;

Якщо ти мріям не віддавсь на ласку,
Якщо ти владар пристрастям своїм,
Якщо приймаєш Успіх та Поразку
І знаєш, що ціна та сама їм;
Якщо слова твої, немов приманку,
Негідник перед дурнем вихваля,
І знищено твій труд весь до останку, -
А ти зумієш все почать з нуля;

Як все, твоїми створене руками,
Зробити зможеш ставкою у грі,
Програть і знову працювать роками,
Не згадуючи програші старі;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили,
Служить тобі, як їх уже й нема,
І вистоїш, коли бракує сили
І залишилась Воля лиш сама;

Як ти шляхетний між простого люду,
Як ти простий і серед королів,
Якщо на тебе не зведуть облуди
Ні ворог твій, ні друг твій поготів;
Якщо, забувши біль, поразку, втому,
Свій шанс єдиний зможеш віднайти, -
Твій, сину, світ, і все, що є у ньому,
Та більш того – тоді Людина ти!

Якщо...
(Переклад Євгена Сверстюка)

Як вистоїш, коли всі проти тебе –
Упали духом і тебе кленуть,
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх невіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий – мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти, ані доброти;

Як зможеш мріять – в мрійництво не впасти,
І думать – не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як нещастя,
Сприймеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати – і звести;

Якщо ти зможеш в пориві одному
Поставить все на карту – і програть,
А потім – все спочатку, і нікому
Про втрати й слова навіть не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло – лишилась
Одна лиш Воля – встоять в боротьбі;

Як зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти,
Якщо усі рахуються з тобою –
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти Людина, сину мій.

Коли...
(Переклад М. Левіної)

Спокійним будь, коли всі шаленіють
І за шаленство ще й тебе клянуть;
Коли ніхто тебе не розуміє –
Звіряйсь на себе і спокійним будь;
Чекаючи, не виснажись від втоми;
Ошуканий, не вдайся до брехні;
Не видавайся янголом нікому
І не зважай на вигуки дурні;

Свої думки завжди обстоюй тихо,
В безодню марних мрій не поринай,
Готовий будь зустріти Щастя й Лихо –
Вони ж близнята, це ти добре знай;
Тримайсь, коли твої слова злочинно
Перевертають підлі брехуни;
Коли ж усе, що ти створив, загине –
Перепочинь і знову розпочни;

Будь здатен все найкраще, що ти маєш,
На стіл покласти, взятися до гри,
І не шкодуй, коли ти все програєш, -
Докупи сили і думки збери;
Умій примусить Серце, Нерви, М’язи,
Позбавлені снаги, тобі служить,
Коли душа згоряє вся одразу,
І тільки Воля каже: “Треба жить!”;

У натовпі собою залишайся,
А з королями гідність зберігай,
Ні ворогу, ні другу не піддайся,
Надмірної поваги не шукай;
Нехай секунда кожна у хвилині
Тебе веде до вірної мети –
Тоді весь світ до ніг твоїх полине,
І це не все – тоді Мужчина ти!

“Якщо…”
(Переклад Володимирa Василишинa)

Коли ти в змозі почуватись гордо
Посеред звинувачень без вини
І віриш в себе і в свої нові рекорди,
Хоч не здолали сумнівів вони;
Якщо чекаєш і не стомлений чеканням
І незборимий для можливої брехні
Чи ненависного чужого споглядання
Всіх переваг своїх у мудрості й красі…

Якщо ти в змозі мріяти, та в міру,
Якщо ти думаєш, та думка – не мета,
Якщо Тріумф чи Горе не згубили твою віру
Й минають легко й однаково все життя;
Якщо ти в змозі слухать правду щиру,
Яку сказав колись, - спотвореною вщент,
Чи витягнути руйнівну сокиру
Із витворів своїх в тяжкий для них момент,

Якщо всі наші ти збереш набутки
Й поставиш ставкою колись у казино
І все програєш, і почнеш з нуля прибутки,
Та мовчки й тихо, мов тобі це – все одно,
Якщо ти загартуєш душу й тіло,
Щоби нести свій хрест і без страждань
І встати, коли впав, коли несила,
Але Господнє Слово каже: “Встань!”

Якщо Громаду поведеш і гідності не втратиш,
А серед Королів ти не забудеш про народ,
Коли ні ворогам, ні друзям тебе буде не зламати,
І твоє слово важитиме щось;
Якщо заповниш невблаганну ти хвилину
Секундами, що цінні для життя,
Земля буде твоя і все на ній безцінне,
А ти – Людина, сину мій, моє дитя!

Редьярд Кіплінґ
ЯКЩО…
(в перекладі Олександра Виженка)

Бо заповідь є світильник, і настанова - світло,
і повчальна наука - шлях до життя…

Книга Приповістей Соломонових 6:23

Якщо ти можеш берегти свідомість
Поміж нестямних, що тебе клянуть,
І сміло робиш крок у невідомість,
Зумівши голос критиків почуть;
Якщо в чеканні ти - сама терплячість,
Обмовлений, - обиднику не мстиш,
Жорстокістю не цілиш у ненависть,
А благочестям дурнів не гнівиш;

Якщо у мрій ти в наймитах не ходиш,
Не плодиш гадки, наче цвіт весна,
Тріумфам і поразкам роль відводиш,
Як тим хмаркам: ось є - і вже нема;
Якщо змовчиш, коли твій твір плутяга
Вкраде, щоб мати славу від людей,
А ще як сили знайдеш і звитягу
Співати й жити далі, мов Орфей;

Якщо ти здатен всі свої здобутки
Поставивши на кін в азартній грі,
Програти вмить, і все ж не мати смутку
У світлі доленосної зорі;
Якщо ти терпиш біль, що тіло крає,
Коли в душі десь відчай причаївсь,
Коли в тобі нічого вже немає,
Крім Волі, що вигукує: «Кріпись!»

Якщо ти на базарі, як у храмі,
А цар для тебе - рівня по душі,
Якщо ти є глядач в життєвій драмі,
Хоч бій триває на твоїй межі;
Якщо твій кожен вдих - ковточок ладу,
Як вдячність Богу - кожен видих твій, -
Тоді земля - це твій Небесний спадок,
І ти, мій син, постав як Син Людський!

з 3-го по 6-те січня 2013 р.

Редьярд Кіплінґ
ЯКЩО…
(підрядковий переклад Артема Виженка)

Якщо ти можеш зберігати поміркованість, коли всі довкола
Її втрачають і звинувачують у цьому тебе,
Якщо ти можеш довіряти собі, коли всі люди сумніваються в тобі,
Але при цьому припускаєш, що їхні сумніви можуть бути обґрунтованими;
Якщо ти можеш чекати і не втомлюватися від очікування,
Або, коли тебе оббріхують, ти не вплутуєшся у брехню,
Або, коли тебе ненавидять, ти не даєш волю ненависті,
І при цьому не виглядаєш занадто благочестивим, і не говориш у занадто мудрий спосіб.

Якщо ти можеш мріяти – і не робити мрії своїм господарем;
Якщо ти можеш думати – і не робити думки своєю метою;
Якщо ти можеш прийняти як тріумф так і поразку,
При цьому однаково ставлячись до них обох як до самозванців;
Якщо ти можеш перенести, коли правду, котру ти проголошував,
Викривляють шахраї, аби поставити пастки на дурнів,
Або ж споглядати, як речі, яким ти давав життя (які створював), ламають,
І нахиляєшся, і відтворюєш їх заново зношеними інструментами.

Якщо ти можеш скласти докупи усі свої перемоги
І ризикувати ними на одному ході у ризикованій грі (грі в орлянку),
І програти, і знову почати зі свого початку,
І ніколи жодним словом не згадати про свою поразку;
Якщо ти можеш змусити своє серце, енергію та сили
Слугувати твоїй волі тоді, як вони вже давно зникли,
І таким чином триматися тоді, коли в тобі нічого немає,
Крім Волі, що каже їм: «Тримайтесь!»

Якщо ти можеш говорити з натовпом і зберігати свою чесноту,
Або ж гуляти з королями – і не втрачати простоти у спілкуванні,
Якщо ані вороги, ані люблячі друзі не можуть заподіяти тобі шкоду,
Якщо всі люди рахуються з тобою, проте жоден з них не доходить у цьому до крайнощів;
Якщо ти можеш наповнити незабутні хвилини
Шістдесятьма секундами, прожитими гідно, –
То це значить, що Земля є твоєю, і все, що на ній – твоє,
І – що не менш значуще – ти станеш Чоловіком, мій сину!

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ