Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРЦ Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки
Мирослав МАМЧАК
ФЛОТОВОДЦІ УКРАЇНИ

АСКОЛЬД
князь київський

Як свідчить візантійська хроніка, 18 червня 860 року 360 лодій з 8-ма тисячами київських дружинників на борту несподівано з'явилися у Босфорській протоці й взяли в облогу "столицю світу" - Царгород. Найдавніше вітчизняне джерело "Літопис Аскольда" так зафіксувало цей похід: "В літо пішов Аскольд проти греків на конях і на кораблях, і було кораблів разом 360. І прийшли до Цісареграда, і греки замкнули Суд, а місто зачинили. І вийшов Аскольд на берег і повоював..."
Це був флот київського князя Аскольда, нащадка засновника Києва князя Кия. Причиною і приводом для походу стали утиски київських послів і купців у Царгороді, порушення угоди "между Русью и грека" та напад на руських рибалок біля острова Березань і Білобережжя (Тендрівської коси).
Облога столиці могутньої Візантійської імперії тривала цілий тиждень, її становище щодня ставало критичнішим. У цей час візантійський імператор Михайло воював з арабами в Малій Азії і Аскольд скористався з вигідної йому ситуації.
Штурм русами Царгорода мав величезний резонанс у тогочасному світі і, рятуючи своє становище та престиж імперії, імператор поспішив назад. А руси вже облягали царгородські вежі і бастіони.
Відкрити для нас ту далеку сторінку історії дають можливість записані в тогочасних хроніках проповіді патріарха Фотія. Жах, записав патріарх, охопив мешканців візантійської столиці, коли перед її стінами появилися "варварські кораблі, дихаючи чимось суворим, диким, погибельним: море тихо і спокійно розстелювало свій хребет, їм даючи приємне і легке плавання, а на нас, греків, піднімаючи грізні хвилі війни." Руські кораблі йшли попри місто, розказує хроніка, несучи озброєних плавців, загрожуючи місту смертю від меча, і вся надія людська облишила місто, і воно держалося лише надією на Бога. Чи пригадуєте ту темну і страшну ніч, запитує патріарх Фотій, коли наше життя збиралося зайти з заходом сонця,.. чи пригадуєте той переляк, ті сльози і лемент - як вдарилося в них місто в останній розпуці?
За однією з легенд хроніки, руси раптово зняли облогу міста після того, як візантійські священики винесли на оборонні мури одяг Божої Матері, змочений в морі, тобто Царгород захистила від "варварів" Божа Мати. Проте, більш правдоподібною причиною зняття облоги русами являється повернення з військом імператора Михайла. Біограф візантійського імператора записав у хроніці, що імператору вдалося порозумітися з руським флотоводцем, взамін видавши його війську "одежі золоті, срібні і шовкові, а завівши з ним згоду і приязнь, намовив прийняти Хрещення".
Історично відомо, що після укладання миру Аскольд і частина його дружинників дійсно прийняли в Царгороді християнство. Разом з київським князем на Русь відбув і візантійський єпископ, спеціально призначений візантійським патріархом для князя і пастирської роботи в Києві..
Факт, що Аскольд був християнином, підтверджує "Велесова книга" і "Повість плинних літ". Вітчизняний літописець засвідчує, що після вбивства Аскольда на його могилі кияни збудували церкву святого Миколи. Могила і церква, які хоч і багато разів руйнувалися, збереглися до наших днів.
У часи Аскольда в Києві добре знали географію близьких і далеких морів. Район дій княжого флоту не обмежувався лише Чорним морем. Історик Табаристану ібн-ель-Хасан розповідає, що після 862 року флот князя Аскольда здійснив похід до південних берегів Каспійського моря і взяв в облогу Абесгун, каспійське узбережжя Персії. Лише в останній, сьомій, битві, війська володаря Табаристану абу-Зейда перемогли десантні загони русичів і змусили їх повернутися на Русь.
Легендами оповита і загибель Аскольда. За однією з них, його підступно вбив варязький князь Олег, який прийшов з Новгорода, за іншою - "Ігореві злодії", тобто люди малолітнього князя Ігоря, воєводою якого був Олег. Багато істориків як сучасних, так і минулих часів, ставляться до цієї літописної легенди з недовірою. Навряд чи можливо було без наслідків розправитись з улюбленим у народі князем - переможцем над ворогами, а вбивці після злочину ще й княжити у самому Києві. Про глибоку любов і шанування народом Аскольда свідчить історична пам'ять, що збереглася про нього в Україні до наших днів. Найбільш вірогідно, що Аскольд як, до речі, і Дир, прийнявши християнство, впав жертвою в боротьбі з язичниками: "Та відвернув (бог) своє лице од них, бо були ті князі у греків хрещені." ("Велесова книга." Дощечка 6е.)
Із походів Аскольда в IX столітті можна зробити висновок, що тогочасний військовий флот і морські походи відігравали визначну роль у становленні київської держави і у формуванні її земель. Вони у значній мірі сприяли зміцненню державної організації і визначенню місця молодої Русі - України у тогочасному політичному світі. Рівень військово-морського мистецтва і суднобудування на Русі відповідав тогочасним найвищим вимогам і дозволяв князю проводити різноманітні морські і річкові десантні операції як на підлеглих територіях, так і далеко від рідних берегів.
Князь Аскольд використовував флот не лише як збройну силу а, скоріше, як головний аргумент своїх взаємовідносин з сусідніми народами. Флот прадавніх українців став домінувати в Чорному морі, а це значно сприяло бурхливому розвитку і зміцненню древньої Київської держави.

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ