ЗАХАРІЙ КУЛАГА
                    кошовий отаман  
                    Вперше Захарій Кулага як отаман козацького 
                      загону згадується в козацькому реєстрі 1581 року. Служба 
                      козаків в королівському реєстрі була своєрідна. Польський 
                      король, хоч і складав реєстри і набирав на службу українських 
                      козаків, все ж грошей на їх утримання не платив. Тож реєстрові 
                      козаки для „прожитку” об’єднувалися з низовими, тобто запорожцями, 
                      часто жили на Січі і ходили спільними походами.
                      Так Захарій Кулага з реєстрового козацького отамана став 
                      полковником, а пізніше – кошовим отаманом Запорозької Січі.
                      У 1568 році полковником, бився він з татарською ордою на 
                      Дніпрі, а наступного року ходив морським походом на Очаків.
                      У 1589 році Захарій Кулага, обраний кошовим отаманом, очолив 
                      морський похід у Чорне море.
                      Успішно пройшовши Дніпровським лиманом, ескадра чайок взяла 
                      курс до кримського порту Козлов (нинішня Євпаторія). Рейд 
                      міста охороняло кілька великих турецьких галер, озброєних 
                      важкими гарматами.
                      Дочекавшись у відкритому морі, коли стемніє, козацька ескадра 
                      провела нічний штурм галер і взяла їх на абордаж, повністю 
                      порубавши турецькі екіпажі.
                      Звільнивши невільників та знявши з галер гармати і майно, 
                      козаки потопили непотрібні їм галери і пристали до берега. 
                      На березі Захарій Кулага дозволив козакам зробити рейд по 
                      крамницях Козловського базару і зробив це дуже необачно. 
                      Козаки, не зустрічаючи організованого татарського війська, 
                      розійшлися невеликими відділами по місту і почали розбивати 
                      крамниці, рубати турків і татар та забирати їх в неволю.
                      У цей час наспів калга Феті-Гірей з загоном татар, і у місті 
                      сталася велика битва. Козаки не встигли вчасно згуртуватися 
                      в лаву і почали групами відступати до своїх чайок. У цій 
                      битві славною козацькою смертю з шаблею в руках загинув 
                      відважний козацький отаман Захарій Кулага.
                      Інші козаки, відбившись від татар, на чайках вийшли в море 
                      і по дорозі на Січ здійснили напад на турецьку фортецю Білгород.
                      Розгніваний султан наказав своєму беглербеку – „гетьману 
                      всіх військ європейських” разом з ханом і волохами (румунами) 
                      іти походом на Польщу.
                      Назрівала війна, в якій козацька відвага і зброя мали прославитися 
                      на всю Європу.