Невдача морської експедиції в Чорному морі та поразка ескадри Самійла Кішки і його полон турецьким флотом в 1573 році лише переконали запорожців у необхідності інтенсивних морських походів і зміцненні своїх позицій у Чорному морі. До того ж за козацьким лицарським законом їм належало визволяти своїх побратимів з бусурманської неволі.
Наступного, 1574 року, похід в Чорне море визволяти Самійла Кішку очолив кошовий отаман Війська Запорожського Фока Покотило. В той же час з сухопутним військом на допомогу господарю Молдови Івоні скинути турецьке ярмо вирушив гетьман Іван Свірговський.
Тож перед козацькою ескадрою Покотила стояло ще одне завдання – не допустити турецький флот до участі в Молдовській кампанії.
За цим задумом, Фока Покотило здійснив рейд турецькими придунайськими містами – Ізмаїлі, Кілії і Білгороду. Спільними діями з суші та моря козаки разом з молдованами успішно розгромили турецькі й татарські війська.
Одночасний виступ козаків морем і сушею, за єдиним задумом досягти єдиної мети, є історичним у процесі розвитку козацького військового мистецтва. Він свідчить про значний ріст козацької тактики.
І не випадково, що ця блискуча перемога козаків у Молдові водночас лишила Осяйну Порту цілої підневільної країни. Таким розвитком подій був надзвичайно збентежений сам султан Селім. Тож для порятунку престижу Порти він вимушений був направити в Молдову величезну 200-тисячну армію, а в Чорне море – турецький флот. Такої сили козаки з молдованами витримати не могли. Польща і Литва зі страхом спостерігали за подіями в Молдові і ціпеніли від жаху великого турецького походу. Але козаки вважали за велику ганьбу покинути молдован у лиху годину.
Флотилія Фоки Покотила зійшлася в бою з турецьким флотом у гирлі Дунаю, а козацько-молдовські сухопутні війська – з турецьким військом під стінами Кілії.
Бій був жорстокий, ніхто не хотів поступатися. Всі до одного козаки загинули лицарською смертю, виявивши відчайдушну хоробрість в боротьбі за віру Христову православну, показали Європі союзну вірність і зневагу до ворогів.
За тою битвою в Україні складена народна пісня, в якій розповідається, як бусурмани відтяли Свірговському голову і як за козаками „вся Україна сумувала”.
Героїчною смертю в морському бою загинув і відважний флотоводець Фока Покотило. Його прах хорониться десь у гирлі Дунаю. Два роки він самостійно проводив блискучі морські походи і покрив запорозькі хоругви великою славою, зміцнив силу і авторитет козацького флоту України. Для боротьби з козацькою ескадрою Фоки Покотила турки вперше в своїй історії знарядили цілий флот.
Історія залишила мало біографічних свідчень про життя цього відважного українського моряка. Ми не знаємо, коли і де він народився, з якого роду походить. Але безумовним фактом є те, що бойова діяльність кошового отамана Фоки Покотила є яскравою сторінкою історії вітчизняного флоту.