ЗОЛОТОНОША
воєвода

Про керівника київської флотилії Золотоношу в історії збереглося лише одне повідомлення візантійського літописця Скіліди. Воєвода Золотоноша (його ім'я залишилося невідомим) був свояком великого князя Володимира і в 1023 році очолив морський похід флотилії з 20 лодій до Царгорода.
Успішно перейшовши Чорне море, Золотоноша у Царгороді заявив, що начебто хоче вступити своїм полком із 800 чоловік на військову службу до імператора. Коли імператору доповіли про бажання прибулих русичів, він наказав спочатку їм роззброїтися а потім уже вести з ними мову про умови військової служби. На той час служба київських дружин у візантійському війську не була новиною. Військова допомога князя імператору передбачалася цілим рядом міждержавних угод.
Та Золотоноша не побажав роззброюватися і,вважаючи, що імператор йому відмовив, спрямував свою флотилію в Мармурове море. В протоці Дарданелли він розбив візантійську ескадру, яка перетнула йому шлях, і не дозволяла висадити десант на берег.
Вийшовши в Егейське море, лодії русичів дійшли до острова Лемнос і висадились на нього.
Як свідчить літопис, візантійці зуміли оточити на острові полк Золотоноші і, після жорстокого бою, "підступно вирізали його".
Мета і завдання цього походу залишилися для історії невиясненими. Скоріш за все, це був розвідувальний похід, який нічого спільного не мав з бажанням русичів служити візантійському імператорові.
Золотоноша неодмінно мав мати досвід попередніх морських походів, добре знатися на морській справі і географії морів. Інакше цей похід став би неможливий. Тож маємо всі підстави зарахувати воєводу Золотоношу до видатних флотоводців древньокиївської держави.