Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРЦ Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки

Юрій Гнаткевич
Уникаймо русизмів в українській мові!

Короткий словник-антисуржик для депутатів Верховної Ради та всіх, хто хоче,
щоб його українська мова не була схожою на мову Вєрки Сердючки
Київ, Видавничий центр "Просвіта"-2000
 

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить Вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Максим Рильський

Від автора
 

Даний словничок є його другим виданням. Перше видання було здійснено невеликим накладом Київською "Просвітою" ще в 1992 р. Воно було підготовлено на матеріалі виступів депутатів Верховної Ради. Тоді Верховна Рада закупила 1000 примірників словничка, які згодом були роздані всім депутатам І та ІІ скликання. Депутати І скликання ніжно називали його "словником плющизмів". Усі пам’ятають колоритний суржик уродженця Чернігівщини Івана Плюща, яким він “засівав” через "мікрохвон" усю Україну. "Доброго ранку, шановні депутати! — сказав він якось. — Як ви помните, вчора утром ми з вами договорилися сьодня розминку не проводити".
Відтоді минуло вже чимало часу. І мова Івана Плюща, який знову став Головою Верховної Ради, і мова нашого Президента Л. Кучми, і мова інших відомих політичних діячів змінилася на краще. Багато українців повертаються до своєї мови та прагнуть розмовляти чистою, літературною українською мовою. А мова ж наша одна з наймелодійніших у світі! Мова — обличчя людини, показник її культури. Тому кожен з нас має оголосити війну своєму суржикові .

***
Русизми в нашому мовленні є наслідком багатовікового засилля російської мови в Україні. Вони проникли в мову мільйонів українців, засмітили її та перетворили в суржик. Дослухаючись до розмов людей на базарах чи у транспорті на Полтавщині та Київщині, які вважаються батьківщиною літературного варіанту української мови, серце від болю стискається. Водночас і радість проймає: засмічено, спотворено, але не знищено. Не встигли. Мине час — і відродиться наша мова, очистяться наші національні джерела. Шлях до цього лежить через зростання загальної і мовної культури українців та їхньої національної свідомості.

Нині поширене вживання русизмів двох основних типів. Перше викликане шкідливою звичкою, мовним безкультур’ям, небажанням стежити за своєю мовою. “Добре утро!”— каже щоранку сусід сусідові. Або ще краще: “Драсцє!” Хіба сусід не знає, що таких слів українці не мають, а вітаються своїми українськими вітаннями “Доброго ранку!” або “Доброго здоров’я!”?
“Канєшно, знають, но, понімаєш, вони на то, навєрно, вніманія не обращають і правильних слов не іщуть, потому шо їм разніца кака?!” — відповів би, мабуть, на моє зауваження згаданий  сусід.
Є русизми, які є наслідком неуважності, незнання. Найчастіше вони є російськими кальками.
Наприклад: бувший президент, прошлий рік, поступлення до бюджету, прийняв участь, прийняв міри. А правильно слід казати: колишній президент, надходження до бюджету, минулий рік, взяв участь, вжив заходів. Серед російських кальок є група, яка укорінилася навіть у мову журналістів та дикторів. Ідеться про лексику типу: накопичення, написати заключення, усі без виключення, опити населення, запозичення. Тоді як українською слід вживати слова нагромадження, висновок, усі без винятку, опитування, позички.
Русизми шкідливі не лише тим, що спотворюють українську мову. Багато українців не наважується розмовляти між собою українською мовою, бо вважає, що вона в них засмічена. Вони користуються російською, помилково гадаючи, що їхня російська мова цілком чиста. Насправді вони лише вживають російські слова, а мова їхня на російську мало подібна. Соромно слухати деяких “рускоязичних” лівих депутатів з прізвищем на “-ко”, які з політичних міркувань принципово виступають лише російською, а від їхньої вимови, інтонації та фрикативного звука г замість проривного  ґ за верству відгонить глухим українським селом.
Ми сподіваємося, що запропонований нами словничок допоможе багатьом позбутися шкідливих лексичних звичок у своєму мовленні. Ми віримо, що вдосконалення української мови змусить багатьох українців перестати соромитися її та допоможе їм повернути до рідного слова своїх дітей і внуків.
Стежмо за своєю українською мовою! Не зраджуймо та оберігаймо її!
 
Юрій Гнаткевич 

ЗМІСТ

СЛОВНИК-АНТИСУРЖИК

Найтиповіші та найчастіші помилки
Як слід звертатися та дякувати
Характерні випадки неправильного вживання словосполучень із сполучниками
Деякі граматичні помилки

Вправи
Перве виступлєніє народного депутата Вероніки Сердюк
Невідредагована стенограма виступу одного депутата в “Різному”

До розділу "Просвіта"

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ