Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРЦ Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки

КРЕМЛІВСЬКЕ ПОЛЮВАННЯ

Уявімо собі на мить,що в будь- якій з незалежних країн Прибалтики сьогодні відкрилася Балтійська філія Московського університету, де, згідно з програмою цього ВНЗ, для місцевих потреб готували б істориків та журналістів. Думається ,що таке цим незалежним народам навіть у страшному сні не привидиться. Ми ж, загартовані та безпечні, маємо в Севастополі такий винахід кремлівської політики під дивною назвою “Черноморский филиал МГУ им. М.Ломоносова”.

Пояснення такої назви ВНЗ без посилання на державу, в якій він зареєстрований, керівництвом навчального закладу -  зухвало просте: є в нас, мовляв, філія у Загорську (Московська обл.), а ось ця - у Севастополі.

Пам’ятається, відкриваючи філію, делегація москвичів на чолі з Ю.Лужковим запевняла севастопольців , що цей ВНЗ- виключно для дітей моряків Чорноморського флоту, яким буде зручніше здобувати освіту без відриву від домівки. (правда під вечір того ж дня на фуршеті в Будинку офіцерів Чорноморського флоту московські гості, задоволені тією вигадкою, під гучний регіт пили “За перемогу”). Наш Президент, що тими ж днями побував у Севастополі, на запитання журналістів: чи не завдасть нам цей широкий жест у бік Москви  клопоту у майбутньому та чи не позбудемось ми нашої золотої молоді через відкриття таких навчальних закладів, відповів, як завжди мудро: “А нехай воне самі дивляться, куди вступають” і , зробивши багатозначну паузу, додав: “Це для нас зараз - не головне”.

Що ж маємо зараз? Про дітей моряків ЧФ РФ у філії московського навчального закладу  вже давно не згадують. Їм, зі слів завідуючого навчальним відділом Віталія Іванова, під час вступу навіть ніякої переваги не надається. Натомість приймають абітурієнтів з України, Молдови (Придністров”я) та Білорусі,  проводячи серед випускників шкіл творчі конкурси, відбираючи найкращих. Що ж до спроможності фахівців, котрі навчаються виключно за програмою МДУ, реалізувати освітній потенціал у своїх державах, вищезгаданий п. Іванов висловився сподівано: ”Мы готовим специалистов широкого профиля”.

Зрозуміло, що радянські неологізми на зразок: “фахівець широкого профілю”, як і   “товари широкого вжитку”- містять в собі чимало лукавства і світові, певне-що, невідомі. Ми ж, для кого ще й досі Росія - тільки й світу, що у вікні, муситимемо такими фахівцями послуговуватися.. Це аж надто “ліберальний” проект Кремля - тлумачити  історію нашим студентам. Бо, гортаючи сторінки лише одного видання - журналу російських письменників “Наш современник”, можна віднайти  таке бачення історії і сьогодення, мабуть же, прогресивною частиною росіян: “Советский Союз в образе великой России победил в Великой отечественной войне…” (“НС” №5, 2000, К. Мяло “Огненный лик”. Або ще такий коментар до придушення  “…массовых беспорядков в русском городе Грозном…”: “Всем известно, что чеченцы спокон веков занимаются разбоем, к тому же очень злы; это заметил еще Лермонтов…” (“НС” №6, 2000, В. Денисов “От национальной резни до национальной розни”). Якщо підручники з історії Росії і “відійшли” від такого бачення, то, думається, незначною мірою і ще треба з”ясувати у який бік. А з огляду на зовсім свіже повідомлення російського телевізійного каналу “ТВ-6” про доручення В.Путіна тамтешнім ученим мужам переглянути  трактування: “Киев - отец городов русских” та пошукати “ отца” серед міст Росії, думається, що переписувати історію там будуть ще неодноразово. Звісно, від такого специфічного викладу фаховості нашим майбутнім історикам не додасться. Що ж до журналістів, підготовлених Москвою для України, то це взагалі можна розцінювати як диверсію.

У прагненні мати в Севастополі більше вищих навчальних закладів “хороших и разных”, переважно російських, сьогодні наш місцевий істеблішмент опинився в ситуації близькій до описаної М.Булгаковим у “Рокових яйцях”. (Пам'ятаєте, як професор біології Персиков, прагнучи збільшити поголів'я курей,  “висидів” випадково крокодилів і змій?)

Зараз у місті діє вже 7 філій російських ВНЗ. Всі вони працюють без ліцензій  (за ліцензіями головних навчальних закладів). Начальник управління освіти міста Микола Чербаджи на зустрічі з делегацією, очолюваною головою Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайлом Горинем, яка нещодано побувала у Севастополі, нарешті оприлюднив своє бачення повної некерованості ситуації, що склалася: “Мы столкнулись с такими проблемами,  что даже не знаем, как их решать. В свое время была допущена грубейшая ошибка”. Зрозуміло, що виправляти ці “ошибки”- поза компетенцією місцевих чиновників, а на вищому рівні - не спішать, бо напевне ще й досі - “це - не головне”.

А тим часом керівництво так званого “Черноморского филиала МГУ “організовує в стінах навчалького закладу публічні лекції, залучаючи все ширші кола громадськості міста: севастопольських старшокласників, учителів місцевих шкіл, творчу інтелігенцію.

…Може хтось бачив, як полює удав боа?…Десь так воно і буває…

Лідія СТЕПКО,
Севастополь

До розділу "Вільна Трибуна"

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ