Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРK Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ
ХТО І ЩО РУЙНУЄ ДЕРЖАВУ?

Журналісти Севастопольської регіональної державної телерадіокомпанії (СРДТРК) та їхні гості в студії слова «Україна» і «український» мусили б вимовляти не лише правильно, а й з особливо лагідною і ніжною інтонацією.

Першим Українська держава платить гроші за їхню діяльність, другі, а в місті живуть 130 тисяч пенсіонерів, отримують пенсії від нашої держави, хоча чимало з них жили і працювали чи служили в іншій.
Натомість цілий тиждень на цьому державному телеканалі відбувалась серія передач – за формою дискусійних, а за змістом протидержавних. Та й справжньої дискусії відбутись не могло, тому що в студію запрошувались прибічники надання російській мові державного статусу в Україні, журналісти не були об’єктивними, як і підготовлені ними сюжети. Дзвінки в студію жорстко модерувались тіньовими режисерами.
Так було і 21 лютого 2012 року в програмі «По существу», присвяченій Дню рідної мови. Досвідчений тележурналіст Микола Скребець зумів так підібрати учасників, що уникнув запрошення на передачу незалежного експерта з філології чи гуманітарної сфери. Представники севастопольської організації «Батьківщини» і Комуністичної партії та два громадські діячі з національно-культурних товариств безперешкодно наводили якісь дивні цифри без вказання джерел, припускались логічних помилок. Професор одного із комерційних навчальних закладів міста, який здобув освіту у Львові, агітував за розвиток виключно російської мови. При цьому жоден з учасників не міг поставити правильний наголос у слові «украинский», яке промовлялось російською мовою.
Посередині передачі я спробував поставити запитання по телефону прямого ефіру про дивний склад і дивне спрямування розмови. Режисер передачі Ольга Червіна довго не хотіла назватись, хоча я зробив це одразу. Вона почала зі мною дискусію про некоректність запитання щодо відсутності експерта і категорично відмовила в тому, щоб воно пролунало в ефірі. Жодного питання від глядачів теж не було. Отже, цензура на СРДТРК вчергове торжествувала.
Наступного дня ця дражлива тема з’явилась в новій програмі «Пресс-Среда», яку веде журналіст проросійського новинного ресурсу «Форпост» Руслан Єрмаков. Саме йому, людині без телевізійного досвіду й інших необхідних даних, надано трибуну для начебто дискусій з вельми сервільними і запопадливими журналістами, які в той же час здатні робити антидержавні висловлювання. Так, член Спілки журналістів Росії Володимир Несмєянов, говорячи про візит ракетного крейсера «Vella Gulf», повідомив севастопольським глядачам: «Від Севастополя до Москви — 1500 кілометрів. Значить, може бути завданий удар». «Я хотів би, щоб вийшли тисячі людей сьогодні і сказали цьому крейсеру «Ні!» — додав пропагандист.
Тобто у хворобливій уяві журналіста, який все ще мислить категоріями «холодної війни» 50-х років минулого століття, саме так виглядає сучасна війна – одним ракетним крейсером проти цілої Росії.
Насправді візит американського корабля здійснювався відповідно до переліку заходів військового співробітництва Збройних Сил України на січень-лютий 2012 року, тому незрозуміло, навіщо керівництво державного ТБ надало трибуну для антидержавної пропаганди.
І ось 22 лютого цього року Володимир Несмєянов сказав про російську мову таке (мовою оригіналу): «Когда я, как человек русский, как носитель русского языка, для которого русский язык родной, говорю: дайте мне возможность учить детей разговаривать на русском языке, читать документы на русском языке, смотреть кино на русском языке, получать информацию на русском языке. Дайте мне такую возможность.
И как говорят мои противники: «Не давайте ему возможности разговаривать на родном языке». Я борюсь за свои права, а кто-то борется, чтобы эти права мне не дать».
Хто не дає думати і говорити рідною мовою пригнобленому росіянину і хто його особисті противники, залишилось невідомим. Йому, члену Спілки журналістів Росії, Українська держава в особі генерального директора СРДТРК Сергія Норманського до того ж і надала можливість безперешкодно теревенити свої пропагандистські нісенітниці. У той самий час ніхто не висловлюється на державному ТБ і про право українців в Україні вчити дітей рідною мовою.
За минулого керівництва у активних глядачів була можливість ставити запитання у прямому ефірі, навіть українською мовою. Нині ж тіньові режисери дають слово лише глядачам, які щось можуть по-воронячому каркнути проти державної мови чи проти України.
Так само питання мови турбувало вже в іншій передачі лідера місцевих комуністів Василя Пархоменка. На мій погляд, все просто – наближаються вибори і політики, де самі, а де використовуючи журналістів, демонструють свою «принциповоязичність», аби, розпалюючи мовне питання, збільшити число своїх прихильників.
Продовжився (маю сумну впевненість, що не закінчився) цей антиукраїнський шабаш у понеділок 27 лютого в передачі «99,9», яку вела Світлана Євтушевська. До честі головного героя передачі – депутата Севастопольської міської ради, представника Партії регіонів Володимира Чекмезова – цього разу він був у образі мудрого державника і не дозволяв собі різких висловлювань. За столом у центрі студії він сидів один, у той час як за таким самим столом сиділи три інших учасники.
Журналіст Світлана Євтушевська перед ними кілька разів ставила, видозмінюючи, одне і те саме запитання: «Які кроки треба зробити для вирішення мовного питання – надання російській статусу другої державної мови?» Вона ж влаштувала опитування під гаслом: «Вирішення якого питання є найважливішим: підвищення життєвого рівня чи двомовність?» Вона ж підготувала два відеоматеріали для ілюстрації власних поглядів на необхідність російської мови як другої державної в Україні. У першому п. Євтушевська, окрім підготовленого гортання кольорових картинок з озвучуванням свого тенденційного тексту, дозволила собі таке твердження: «В Європі ніхто не кричить на кожному розі, що введення другої мови призведе до втрати незалежності». У другому включила до сюжету принизливі щодо державної української мови висловлювання, як-от: «Я заходжу в аптеку, там нічого не можу зрозуміти… Вони говорять на якомусь діалекті. Клоуни. Більше сказати нічого» та «Вони знищують нас своєю мовою».
Звичайно, у суспільстві існує проблема девіантної поведінки окремих осіб, але останнім часом вона набуває масового характеру. І це відбувається у тому числі саме завдяки телевізійній пропаганді.
Та ж п. Євтушевська, сперечаючись із справжніми фахівцями, доцентами кафедри російської мови і літератури міського гуманітарного університету і не маючи вже аргументів, сказала, що головне у вивченні державної мови — «людина повинна полюбити українську мову». А навіщо ж тоді прищеплювати своїми проросійськими поглядами і монтажем сюжетів ненависть до державної мови?
Вправно підливав бензину у вогонь, розпалений п. Євтушевською, і запрошений нею керівник громадської організації «Представництво Інституту країн СНД в Севастополі» Володимир Соловйов, посланець сумновідомого Костянтина Затуліна.
Не сподобалось учасникам передачі зауваження глядачки про недотримання ними норм російської мови, особливо яскравим порушником яких був вищезазначений діяч.
Досягненням телевізійної пропаганди були і результати опитування: із 637 телеглядачів 68% проголосували за двомовність і 32% – за підвищення життєвого рівня. Не маючи підстав піддавати сумніву сумлінність підраховувачів голосів, пригадую приказку совєтських часів: «Нам сонця не треба, нам партія світить, нам хліба не треба, нам дайте роботу!»
Підсумував розмову депутат В. Чекмезов, який визнав: «Городской совет в плане языка работает с перехлестом». І продовжив, що якби були вирішені питання їжі, питва, житла, люди поводили б себе спокійніше.
«Різномов’я руйнує державу», – попереджав великий будівничий і мислитель Конфуцій. Гадаю, що безумовно освічені тележурналісти прекрасно це знають, однак з якихось невідомих причин діють деструктивно.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ
м. Севастополь

ТИМ ЧАСОМ...
Прем’єр-міністр Микола Азаров провів зустріч із керівництвом обласних державних телерадіокомпаній, під час якої обговорювалась їхня роль у формуванні громадської думки. Про це повідомляє Урядовий портал.
«Наше спільне завдання — донести до людей правду, абсолютно об’єктивну, правдиву інформацію», — підкреслив Прем’єр-міністр. Він наголосив на важливості донесення до громадян об’єктивної та неупередженої інформації про життя країни загалом та діяльність влади зокрема: люди мають знати, що реально відбувається в країні, чим займається влада, які реформи і з якою метою проводяться. «Якщо є негативна інформація, що стосується роботи чиновників уряду, місцевих органів влади, її треба давати, і тут же показувати, як реалізується усунення тих негативних явищ і факторів», — зазначив М. Азаров.

"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ