Українське життя в Севастополi Ластів'ятко

ПІЗНАВАЛЬНА, ВИХОВНА І РОЗВАЖАЛЬНА

РАДІОПРОГРАМАУКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ДЛЯ ДІТЕЙ - “ЛАСТІВ’ЯТКО”

Це - перша на севастопольському державному радіо дитяча передача.
Кожна з передач - неповторний радіоспектакль на 30 хвилин. В них - розповіді про свята, про народні звичаї та обряди, взаємини між людьми.
Кожен випуск радіопрограми - від задуму до звучання в ефірі - має більше десяти етапів. Це кропітка, але радісна, творча праця, одна з нетрадиційних форм позакласної роботи з дітьми. Учні із задоволенням беруть участь в радіопередачах, охоче виконують ролі по сценарію. Так розвиваються і реалізуються здібності та можливості дітей.
Веселі, цікаві, різноманітні передачі створює дружній творчий колектив учнів та вчителів школи-гімназії №53.
Ведучі передач - Глущенко Варвара Борисівна, вчителька початкових класів, Людмила Павлівна Толкачова, вчителька української мови, завуч.
Автор усіх сценаріїв і режисер - Олена Іванівна Гринник, просвітянка, вчителька народознавства.
Підтримує “Ластів’ятко” адміністрація школи-гімназії №53 на чолі з директором - Лілією Сергіївною Соколенко.

Ластів’ятка мої, ластів’ятка!
Не страшні нам ні буря, ні звір:
Є у нас своя радіохатка
І невидимий чудо-ефір.
Враз почують далеко-далеко
І дорослі, і всі малюки
Української мови веселку,
І пісні, і музичні казки.
Защебечете ви, ластів’ятка, -
Розвеселите зразу усіх!
Значить, з гумором все у порядку,
Бо даруєте радість і сміх.
Діти серцем од вас розуміють
Силу добрих, чарівних тих слів,
Берегти світ Природи зуміють,
Шануватимуть хліб і батьків.
Розгадають всі хитрі загадки,
Заспівають із нами пісень,
І чекатимуть день, що маляткам
Знову скажете ви: - Добрий день!
Будуть знати про звичаї, свята,
Що Вкраїна - їх рідна земля...
Ластів’ятка мої, ластів’ятка, -
Так здійснилася мрія моя!

Олена ГРИННИК

ВЕСНА. ЗА “ПРОЛІСКОМ” З’ЯВИЛОСЬ “ЛАСТІВ’ЯТКО”

Здається, жодної думки вже зимової не залишилося, а самi веснянi. Небо стає вищим, сонце яснiшим i частiше з'являється на небосхилi. Щоднини, щохвилини наступає весна. Непомiтно, але так упевнено й незворотно. На жаль, хоч i ступила весна на нашу землю, та ще не запанувала на нiй.
Але ми вiримо, що запанує. Знаємо. I, може, наша несмiливiсть не дає впевненостi, що морозiв бiльше не буде. Тому i мерзнемо, що багато хто втратив вiру. Тому небо над Україною i Севастополем ще не стало весняним, але пробилось до нас перше "Ластiв'ятко".

Вже вдесяте пролунала ця дитяча передача на Севастопольському радiо, що її започаткувала просвiтянка Олена Гринник. Найбiльшим рушiєм будь-якої творчостi є любов. У тому числі і материнська, i любов до своєї землi, до своєї мови, до Батькiвщини. Тому юнь севастопольська та й люблячi їх батьки й матерi мають велику втiху саме вiд того, що ці пiзнавальнi передачi про землю, де вони живуть, про Україну, а не про чужi холоднi чи теплi краї.

Кожне нове "Ластiв'ятко" приносить дiткам силу-силенну знань: цiкавих i веселих загадок, прислiв'їв, порaд, гумору, казок, знання про державнi та народнi свята, пiснi, дiалоги, вiршi, iнтерв'ю, а знання завжди додають упевненості і радостi. Хiба ж вiдмовиться хто вiд такого?

Автор Олена Гринник проводить велику роботу по пошуку лiтературного i музичного матерiалу i органiзацiї запису радiопередачi, яка є нетрадицiйною формою роботи з учнями школи-гiмназiї № 53 i має вiдповiдне сприяння з боку директора Лiлi Сергiвни Соколенко. Біля витокiв передачi стояла професiйна журналiстка телерадiоцентру "Бриз" Наталя Iванюк. Зараз естафету пiдхопила вчителька початкових класiв гiмназiї № 53 Варвара Глущенко.

Пiсля передачi Емми Бабчук по Нацiональному радiо про "Ластiв'ятко" на адресу передачi почали надходити листи, бандеролі з книжечками і музичними записами. У будь-які часи, при будь-якій скруті для підтримки творчості знаходяться люди, що допоможуть.

Цей вид дiяльностi педагогiв має великий заряд альтруїзму i завдання перед собою ставить аж нiяк не комерцiйнi. Розвиток, захист, повноправне функцiонування української мови, культури, духовностi є основою безпеки нашої держави. Утвердження нацiонально-гуманiстичної, високоморальної християнської духовностi i спiлкування на цiй основi звеличують душу, надають впевненостi в тому, що наш розумний i талановитий народ вийде на широку дорогу, i усмiхнеться доля всiм, хто вболiває за майбутнє наших дiтей, онукiв, нашої Батькiвщини.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ
“Флот України”,
20-26 березня 1999 р.

P.S. Вже тридцять «Ластів’яток» прилетіло до діток Севастополя. В липні виповнюється два роки від дня першого ефіру. Творчий потенціал дозволяє робити щотижневі програми. На жаль, Севастопольська державна(!) телерадіокомпанія, яку очолює п. Левченко за цей час, незважаючи на високий рівень радіопрограми, необхідність її в зросійщеному регіоні надає всього 27 хвилин щомісяця і, оперуючи сотнями тисяч гривень, фінансує лише російськомовні програми. Українці зачекають?
Нещодавно допомога прийшла з Америки. Її надав добродій Василь Мацьків, за що творчий колектив щиро вдячний.

На п'ятому Всеукраїнському фестивалі телерадіопрограм «Калинові острови-2000» севастопольська радіопрограма для дітей «Ластів'ятко» нагороджена дипломом лауреата в номінації «За артистизм і любов до рідної пісні».

З жовтня радіопрограма виходить двічі на місяць у другу і четверту п'ятницю о 20-30 з повтором на ТРЦ ВМС України «Бриз».