Сьогодні, дякувати Богові, маємо всі атрибути самостійної і незалежної держави: суверенну територію майже в історично етнічних межах; державний кордон з митною службою, прискіпливою на заході і поблажливою на сході; одвічно властивий нашому народові Тризуб у формі, щоправда, Малого Герба; Державний Прапор у вимріяних поколіннями українців синьо-жовтих барвах; Державний Гімн, що ним стала славнозвісна пісня Вербицького на слова Чубинського «Ще не вмерла Україна», з якою на вустах приймали смерть українські патріоти і яка тривалий час була під забороною; зрештою, маємо власний Парламент, власний Уряд, власного Президента. Нас визнав світ, понад 150 держав прислали до нас своїх Послів і ми маємо власні Посольства майже у такій кількості країн.

Автор – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор суспільно-економічних наук Українського Вільного Університету (Мюнхен), заслужений журналіст України – досліджує неґативні тенденції, які намітилися в житті українського суспільства за перше десятиріччя Української незалежної держави.

 В основу брошури покладено тези доповіді, з якою автор виступив в Українському Вільному Університеті (Мюнхен) 9 жовтня 2000 року.

Віталій КАРПЕНКО. Антиукраїнські тенденції в Українській державі. Київ, 2001 р., 112 стор., науково-публіцистичне дослідження. Розраховано на масового читача.