Алла КОВАЛЬ, Віктор КОПТІЛОВ
КРИЛАТІ СЛОВА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

Є

Єва. У костюмі Єви

Ім’я першої, за біблійною оповіддю, жінки на землі стало підставою для появи низки іронічних, жартівливих висловів: праматір Єва; цікава, як Єва; у костюмі Єви — без одягу та ін.

Одежу прихопиш на руку і йдеш, як Єва цих білих безлюдних пісків... Кілометри можеш йти отак вподовж коси в костюмі Єви, не ризикуючи нікого, крім птахів, зустріти.
(О. Гончар, На косі)

— Ти подивишся нашу квартиру?
— Ти ж запрошуєш тільки Анастасію.
— Бо жінки цікаві, як Єва. Анастасіє, ви хочете поглянути?
(П. Загребельний, Розгін)

Євангеліє

Грецькою мовою означає «добра вість». Це назва перших чотирьох книг Нового Заповіту, Діянь апостолів, їхніх Послань і Апокаліпсиса, або Об’явлення святого Івана. Євангеліє розповідає про земне життя Ісуса Христа, про Його смерть на хресті й воскресіння, про Страшний суд.

У переносному значенні Євангеліє — книга, в якій викладено основи якогось учення; дуже важливий твір; предмет поклоніння.

Аркадій Львович через своїх довірених секретарів висловлював побажання, щоб кожен мав у себе настільною книгою ті записки, красиво переплетені, і щоб були для них, як Євангеліє.
(Д. Гуменна, Вірус)

«Зелена Євангелія» — назва збірки поезій (1938) Б. І. Антонича.

«Євангелія піль» — назва циклу віршів (1954) Є. Маланюка.

Євшан-зілля

У Галицько-Волинському літописі є розповідь про половецького хана, який забув про свою степову вітчизну, бо все життя провів у далеких походах. Коли ж йому подали жмуток євшану, то пахощі степу нагадали йому рідні краї і він вирішив повернутися на батьківщину.

У переносному вживанні — символ туги за вітчизною.

А про красу заквітчаних долин, про любі серцю комиші і хащі, про те, як пахне на межі полин, і про вигнанця долю злу й пропащу, який не бачить рідних луговин, — за мене ще майстерніше і краще вам оповів би половецький хан, якому хтось дав нюхати євшан.
(Юрій Клен, Прокляті роки)

Збираю запах
Зілля-євшану,
Цілющі краплі
На давні рани.
(Є. Сверстюк, В житті бездомнім)

Єгипетська неволя

Вислів походить з біблійного оповідання про дуже тяжке становище юдеїв під час їх перебування в єгипетському полоні (Вихід, і, 13-14).

Вживається у значенні: тяжка підневільна праця, рабство.

Річард: Та ти ж себе в неволю завдаєш єгипетську! Адже громада наша із Годвінсоном вкупі стільки ж тямить в тому, що гарне, як отой мій кий, либонь, ще й менше!
(Леся Українка, У пущі)

Адже, за нашими уявленнями, письменник має промовляти тільки голосом ожилого пам’ятника, інакше-бо хто виведе нас із Єгипту, хто проведе крізь Аравійську пустелю?
(О. Забужко, Література і тоталітаризм)

Єгипетська робота

Вислів уживається в значенні: виснажуюча, каторжна праця. Він походить з біблійного оповідання про дуже важку фізичну працю, яку виконували юдеї, перебуваючи в єгипетському полоні (Вихід, 1, 2,13-14).

З тим самим видом він (цар) левів полює... і на війну жене своїх підданих, і посилає на роботу люд, — на ту «єгипетську» страшну роботу, що має вславити царське імення.
(Леся Українка, Напис в руїні)

Єзуїтство

Чернечий орден єзуїтів, заснований 1540 р. Ігнатієм Лойолою для боротьби з єресями, використовував будь-які засоби для досягнення своєї мети. Як писав єзуїтський патер Г. Бузенбаум в «Основах моральної теології» (1645) — «кому дозволена мета, тому дозволені й засоби».

У переносному значенні єзуїтство — підступні засоби, які прикриваються високою метою.

Як «ватажки мазепинців» перетворюють православних малоросів на «українців»? Виявляється, що дуже просто, але одночасно і чисто єзуїтською методою.
(С. Петлюра, Державний ясновидець пан Саєнко)

Населення ж не знало цих єзуїтській; способів боротьби Тимчасового Правительства з його волею.
(В. Винниченко, Відродження нації)

Єлісейські поля. Елісіум

В античній міфології Елісіум — поля блаженних, загробний світ, куди потрапляють обранці богів. Гомер в «Одіссеї» змальовує Елісіум як прекрасну долину на березі Океану, на крайньому заході земного кола (4,566—568).

Там ані снігу, ні бурі, ні навіть дощу не буває,
Тільки дзвінкого Зефіра туди долітає зітхання
Від Океану-ріки, щоб од спеки людей освіжати.
(Переклад Б о р и с а Тена)

У поезії «єлісейські поля» — символ вічного спокою, синонім «царства краси й щастя». В образній мові «піти на єлісейські поля» — померти.

Яснозорі води,
Одбите б них святе лице природи,
Заквітчана берегова трава
І простих душ немудрії слова, —
Чи ж це не пристань після бур житейських,
Не милий спокій квітів єлісейських?
(М. Рильський, Рибальське посланіє)

Єпископ Гатон

Персонаж однойменної балади англійського поета-романтика Р. Сауті (1774—1843). Поет використав середньовічну легенду про Гатона — архієпископа міста Метца, який під час страшного голоду 914 р. зібрав в одному приміщенні всіх голодуючих і спалив їх, «як мишей». Доля покарала Гатона: його з’їли миші в замку, що стояв на острові серед Рейну.

У переносному значенні: лиха й підступна людина, на яку чекає заслужена кара.

Докурюйте сигари, допивайте
Лікери й каву. Вдарив сім разів
Годинник месницький. Залізні кроки
Гудуть по сходах, землю потрясають,
І вам од них нікуди не сховатись,
Як не втекти єпископу Гатону
Од темних і розлючених мишей.
(М. Рильський, Докурюйте сигари, допивайте...)

Єремія. Плач Єремії

Єремія — юдейський пророк, який жив близько 628—586 pp. до н. е. «Книга пророка Єремії», автор якої остерігає свій народ, що коїть гріхи, й пророкує кару Божу, становить частину Біблії. До Біблії належить також «Плач Єремії», де оплакано спустошення Єрусалима Навуходоносором у 588 р. до н. е.

У пізнішому слововживанні ім’я Єремії стало загальною назвою людини, що пророкує страшні нещастя.

Єреміє, зловісний пророче в залізнім ярмі!
Певне, серце Господь тобі дав із твердого кришталю;
Ти провидив, що люд буде гнить у ворожій тюрмі, —
Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю?
(Леся Українка, Єреміє, зловісний пророче....)

І ввесь свій пал, і ввесь свій гнів,
І що дала в розпуці мрія,
Ти — саможертва, самодія —
Вложив у свій натхненний спів,
Як Єремія.
(М. Вороний, Пам’яті Г.Ч.)

Потрібен пломінь Єремії,
Та, ненароджений, він згас.
Крутіж лихої веремії
Поніс у вир смертельний нас.
(Є. Маланюк, Друге посланіє)

Єретик. Єресь

Єретик — людина, що відступає від догматів пануючої церкви, «впадає в єресь». Єресі — в часи Середньовіччя релігійні течії, які були вираженням настроїв якоїсь опозиційної групи чи народних мас по відношенню до церкви. Для боротьби з єретиками була створена інквізиція, яка жорстоко розправлялася з ними (в українській літературі на цю тему написано поему Т. Шевченка «Єретик»).

У наші дні єретиком називають людину, яка виступає проти панівних канонів і догм, а єрессю — погляди такої людини.

— Він ортодокс, він бореться проти єресі. Єресь чи новаторство? У всі віки боялись єресі. І ми боїмося?
(П. Загребельний, 3 погляду вічності)

— Безсовісний і єретичний ти дід. Хотів би, щоб мого сина по судах затягали.
(М. Стельмах, Правда і Кривда)

Єрихонські сурми
Єрихонські мури

Вислови походять з Біблії (Книга Ісуса Навіна, 6), де є оповідь про те, що євреї, вийшовши з єгипетського полону, дійшли до міста Єрихона, яке закривало їм шлях до Палестини. Міцні мури фортеці не піддалися натискові, але впали у порох від звуків священних сурем. У переносному значенні сурма (труба) єрихонська — потужний голос.

О, вірте, всі мури земного впадуть,
Як серце обернеш у сурму.
Найвищі бо вежі духовости ждуть
Твойого шаленого штурму.
(О. О л ь ж и ч, Незнаному воякові)

— Ну, що ж! — звуками єрихонської труби заговорив Стратон
Стратонович. — Про ваш подвиг я вже начувся. Вітаю! Вітаю!
(О. Чорногуз, «Аристократ» із Вапнярки)

Є ще порох у порохівницях

Цитата з повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (1842): «"Що, панове?", перегукнувся отаман Тарас, проїхавши всіх: "Є ще порох у порохівницях? Чи не ослабла козацька сила? Чи не гнуться козаки?" — "Є ще, батьку, порох у порохівницях. Не ослабла ще козацька сила; ще не гнуться козаки!"»

Вислів уживається у значенні: не зламана труднощами здатність до боротьби; невикористані резерви.

Не втечеш, отруйний ворог,
Від розплати і прокляття.
Є в порохівницях порох,
У народу є завзяття.
(М. Сингаївський, Мечі і струни)

Отже, до Коряка:
— Дорогий товаришу Володимире, порох є ще в романтичних порохівницях... «Жив Курилка!»
(М. Хвильовий, Камо грядеши)

[ A ] [ Б ] [ В ] [ Г ] [ Ґ ] [ Д ] [ Е ] [ Є ] [ Ж ] [ З ] [ И ] [ Й ] [ І ] [ Ї ] [ К ] [ Л ] [ М ]
[ Н ] [ О ] [ П ] [ Р ] [ С ] [ Т ] [ У ] [ Ф ] [ Х ] [ Ц ] [ Ч ] [ Ш ] [ Щ ] [ Ю ] [ Я ]