Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРЦ Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки

Олена Телiга
О краю мій…

Твори - Документи - Біографічний нарис
2-ге видання, виправлене і доповнене

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
ФУНДАЦІЯ ім. О. ОЛЬЖИЧА В КАНАДІ

Упорядкування, переднє слово, примітки, біографічний нарис Надії Миронець

Рецензенти: доктор філологічних наук, професор М.Наєнко;
доктор історичних наук, професор М. Дмитрієнко

Редакційна колегія: С. Гальченко, М. Жулинський, О. Кобець, Ю. Ковалів, Я. Калакура, О. Кучерук, Л. Мацько, М. Плав’юк, П. Сохань, Б. Червак, Л. Череватенко.

Головний редактор видавництва О. Веремійчик

Наведено поетичні і прозові твори талановитої української поетеси та активної громадської діячки Олени Теліги. Подано велику кількість фотографій, документи, а також нарис доктора історичних наук Надії Миронець «І злитись знову зі своїм народом» про життя і творчість поетеси, написаний на основі документів, листів, спогадів сучасників.

Рекомендовано до друку вченою радою Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України,
протокол № 62 від 23 листопада 2004 р.

Книга вийшла за сприяння Фундації імені Олега Ольжича в Канаді та Ірини Федун у пам’ять її батьків Івана і Галі Федун.

До Читача

Перше видання цієї книги вийшло у світ у Видавництві імені Олени Теліги 1999 року. Книга була прихильно зустрінута читачами як в Україні, так і за її межами, дуже швидко зникла з полиць книжкових магазинів. Постало питання про друге видання. Весь цей час продовжувались дослідження життя і творчості Олени Теліги, її епістолярної спадщини. Вдалося розшукати нові матеріали, уточнити деякі факти, що й ураховано в новому виданні. Відзначу найголовніше.
Одним із таких документів, які раніше не були в розпорядженні упорядника, є лист О. Штуля (Ждановича) до Д. Донцова. З того листа випливає, що дослідники, у тому числі й упорядник першого видання цієї книги, помилялися, вважаючи, ніби підготовлена Оленою Телігою збірка віршів, яка мала вийти 1940 року, але не побачила світу через надмірну вимогливість авторки, була джерелом посмертної збірки її поезій «Душа на сторожі» (1946) і повністю включена до видання 1947 року «Прапори духа». Саме так було трактовано передмову О. Ждановича до цієї збірки. Однак у його листі до Д. Донцова від 14 листопада 1947 року дещо інакше розповідається про джерело посмертних видань віршів О. Теліги: «Її вірші, які були списані в відомому Вам альбомі, загинули в Києві на gestapo. Частину з них я мав у копії і ту копію зберіг та проніс через партизанку й концтабор. Вони видані будуть в збірнику «Прапори духа», що незабаром вийде в Німеччині» (Державний Архів Канади. Фонд Д. Донцова /Dontsov Dmytro. MG 31, D 130. Volume. 5. #23 — Sztul, O./). Отже, в листі йдеться не про підготовлену О. Телігою збірку, а про частину її віршів, які він мав у копіях і зберіг, а потім опублікував у згаданих збірках. Це враховано в коментарях до нового видання книги.
Із творів Олени Теліги, які не увійшли до першого видання книги, у нове включено рецензію на дитячу книжечку Роляника «Пригоди Ґномика-Ромтомтомика». Вдалося розшукати перші публікації вірша «Усе — лише не це!», статей «До проблеми стилю», «Відозва Краєвої Екзекутиви ОУН», які вміщено за хронологією перших публікацій і в їх варіантах. Виявлено публікацію вірша «Засудженим» в укладеному О. Штулем календарі-альманасі «Сурми» за 1941 рік, що вийшов 1940 року у Празі, однак не маємо певності, що ця публікація була першою.
Розширено коло фотографій та документів, зокрема представлено фотографії, одержані Всеукраїнським жіночим товариством імені Олени Теліги від Ксенії Світлик-Гридової та Дарії Беч-Огієнко і передані до Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, подано зразки перекладів поезій О. Теліги іноземними мовами.
Оскільки нещодавно було опубліковано книгу «Олена Теліга. Листи. Спогади» (К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2003; 2-ге вид., випр. — 2004), у біографічному нарисі «І злитись знову зі своїм народом» скорочено деякі цитати з листів О. Теліги, натомість включено виявлений за останні роки новий фактичний матеріал.
Нове видання книги доповнено «Анотованим покажчиком імен», «Анотованим покажчиком назв», «Географічним покажчиком», для підготовки яких використано не лише довідково-енциклопедичні видання, а й велика кількість архівних джерел. Частково використано матеріали покажчиків з книги «Олена Теліга. Листи. Спогади», у підготовці яких взяли участь співробітники Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Наталія Московченко, Юлія Середенко та Олена Чумаченко, за що висловлюю їм щиру подяку.
Значно розширено розділ «Олена Теліга. Біобібліографічний покажчик».
«Переднє слово» передруковане без змін, воно стосується першого видання.
Сподіваюся, що нове видання книги «Олена Теліга. О краю мій...» знайде свого читача.

Упорядник Надія Миронець
доктор історичних наук,
завідуюча відділом джерел з новітньої історії України
Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Олена Теліга... Її ім’я поступово займає належне місце в українській літературі. Вона повернулася в Україну у своїх віршах, прозових творах, листах, у спогадах сучасників, друзів, у фотографіях та інших документах. Пропонуємо увазі читачів перше оригінальне видання творів Олени Теліги, здійснене в Україні. До цього український читач послуговувався виданими за кордоном збірками, впорядкованими і видрукуваними з ініціативи і за безпосередньої участі першого біографа Олени Теліги, її друга і соратника Олега Штуля (Ждановича). Саме йому судилося зберегти в лихолітті війни підготовлену Оленою Телігою в 1940 році до видання збірку її поезій, до якої ввійшли 32 відібраних авторкою вірші. З певних причин збірка в той час не побачила світу1, а після війни з частини відібраних для неї віршів була складена збірочка «Душа на сторожі. Вибір з поезій», яка вийшла 1946 року у видавництві «Культура» заходами Олега Лащенка і включала 21 вірш.

1947 року видавництво «Сурма» на чужині з присвятою «В п’ятиліття геройської смерти поетки-революціонерки» видало збірку «Прапори духа. Життя і творчість Олени Теліги», до якої ввійшло 33 поезії, прозовий фрагмент «Або-або», десять публіцистичних творів, «Останній лист», надісланий Оленою Телігою з Києва 15 січня 1942 року, а також біографічні матеріали, в тому числі й нарис О. Ждановича «На зов Києва», та 17 фотографій. Упорядник збірки О. Жданович так писав про історію зберігання і публікації поезій Олени Теліги: «Поезії, міщені тут (ледве 33), всі уже колись друковані. Але за життя поетки їх було друковано більше, та нема змоги тепер всі віднайти. Друковані тут поезії мають свою історію: 32 з них були свого часу (1940) вибрані самою поеткою і призначені для видання окремою збіркою, яка не вийшла завдяки, так би мовити, солідності авторки, що хотіла дати більше віршів недрукованих, аніж їх мала.

Рукопис її поезій загинув в київському ґештапо, а цей вибір, що випадково в часі арештів був при впорядникові, пройшов довгий шлях: з Києва помандрував на Волинь і тут був переданий сл. п. проф. А. Баранівському, що мав його видати в партизанській друкарні. В бою з большевицькою бандою А. Баранівський загинув, але течки з його паперами не було при ньому. Селяни її зберегли й передали Командувачеві УПА от. Т. Бульбі, що їх 1943 року передав знов впорядникові цього Збірника.

Далі вибір з поезій перейшов крізь німецький концентраційний табір і після упадку Німеччини став джерелом збірочки «Душа на сторожі»2...

Найповніше твори Олени Теліги представлені в укладеній і зредагованій О. Ждановичем книзі «Олена Теліга. Збірник»3, яка вийшла 1977 року за кордоном, а 1992 перевидана в Україні заходами Фундації імені О. Ольжича Видавництвом імені Олени Теліги. До цього збірника ввійшло 36 поезій, публіцистичні твори, друковані у «Прапорах духа», які були доповнені такими: «Сила через радість», «Розсипаються мури» та «Нарозстіж вікна!» Включений також «Лист до Редакції», розширений розділ спогадів, матеріалів до біографії, доданий розділ «Літературно-критичні оцінки» та найповніша на той час «Бібліографія», 21 фотографія. Поезії подані тут, у переважній більшості, без приміток і вказівок на місце попередньої публікації. Сам упорядник зазначав, що «Збірник ще не повний і не має претенсій на академічність (для академічного видання треба фахівця, ще дещо відступу в часі та кращих можливостей праці; може, докторанта, що міг би дати монографію та чисто наукові примітки й аналізи)»4.

У незалежній Україні під час відзначення 90-ліття від дня народження Олени Теліги було поставлене питання про наукове видання її творів. Ця книга — спроба такого видання, яке, однак, також не є академічним, а лише кроком до нього.

Оскільки упорядникові не був доступний рукопис підготовленої до видання Оленою Телігою збірки, на яку покликається О. Жданович, а в укладених ним збірниках деякі тексти мають розбіжності в написанні і не відомо, хто вносив зміни — поетеса чи редактори, то в цьому виданні поезії подані за останніми прижиттєвими публікаціями авторки. Це переважно публікації в «Літературно-Науковому Вістнику» та «Вістнику», за винятком віршів: «Мужчинам», який був включений О. Телігою в підготовлений нею збірник віршів українських поетів «Буде буря!», що готувався до друку в 1941 р. у празькому видавництві «Наша доба»5, а також «Поворот», що був опублікований у газеті «Волинь» (Рівне) 21 вересня 1941 року. Поки що не вдалося виявити перші публікації поезій «Засудженим», «Усе — лише не це!» та «Соняшний спогад», тому вони подані за публікацією в книзі «Олена Теліга. Збірник». Тексти поезій «Подорожній» та «Напередодні» звірені за копіями автографів.

У цю книгу включено 38 поезій, 2 з них («Тільки вечір злітає на місто...» та «За кордоном») у попередніх збірниках відсутні. Послідовність розміщення поезій — за хронологією перших публікацій, місце появи яких вказане в примітках до текстів. Зважаючи на те, що дане видання розраховане не лише на науковців, а насамперед на масового читача, а також на те, що в перших публікаціях нерідко траплялися друкарські помилки, особливості тогочасного написання, наприклад, відсутність апострофа тощо, в даній публікації окремі місця адаптовані до сучасної мовної практики. У примітках після назви твору подається джерело, за яким він публікується в даній книзі. Усі розходження між поданими текстами поезій і оригіналами першодруків, крім розділових знаків, зазначені в примітках до текстів, вказані також розбіжності, які помічені при порівнянні перших публікацій з текстами, вміщеними в книзі «Олена Теліга. Збірник». Літери та слова, що мають відмінності в написанні в різних публікаціях, виділені жирним шрифтом. Указані номери рядків, у яких є суттєві розбіжності. Подана історія написання окремих творів.

Другу частину книги складають: оповідання, публіцистика та рецензії Олени Теліги, які також подані в хронологічному порядку за прижиттєвими публікаціями переважно у «Вістнику», а при їх відсутності — за книгою «Олена Теліга. Збірник». Вміщено три роботи, які в згаданий збірник не були включені. Це рецензії Олени Теліги на книгу Юрія Липи «Українська доба» та на збірку Євгена Маланюка «Перстень Полікрата», а також її передмова до підготовленої до друку збірки «Буде буря!»

У згадані збірники творів Олени Теліги, укладені О. Ждановичем, включалась «Відозва ОУН» із застереженням, що Олена Теліга є її основним автором. Оскільки в розпорядженні упорядника даної книги немає документальних підтверджень того, який саме текст цього колективного твору належить перу Олени Теліги, то він уміщений у примітках.

Так само подана в примітках стаття «Нариси вуглем», опублікована в газеті «Волинь» 27 грудня 1942 року під криптонімом «О. Т.», оскільки авторство її остаточно не встановлене.

Вміщені в книзі також фотографії та інші документи про життєвий шлях Олени Теліги. Фотографії не лише дають змогу уявити її зовнішній вигляд у різні періоди життя, а й допомагають установити коло її спілкування, її захоплення, проливають світло навіть на деталі побуту тощо. Тому серед опублікованих унікальних фотодокументів зустрічаються й такі, якість технічного виконання яких не є високою. Важливу інформацію мають написи на звороті фотографій, тому частина їх подана в примітках.

Переважна більшість фотографій — із двох альбомів родини Теліг, які зберігаються в Центральному державному кінофотофоноархіві України, в тому ж архіві є кілька фотографій, переданих з архіву Уласа Самчука, частина фотографій, збережених У. Самчуком, знаходиться у Відділі рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Кілька фотографій запозичено із згадуваних книг, упорядкованих О. Ждановичем, а також із книги С. Наріжного «Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами» (Ч. 1, Прага, 1942) та з інших книг.

На жаль, не завжди на фотографіях зазначено час і місце знімання. Якщо це встановлено упорядником або працівниками архіву, то відповідні дані подано в квадратних дужках. Не вдалося встановити й особи декого із зображених на фотографіях людей. Сподіваюся на допомогу читачів, які мають таку інформацію.

Серед інших документів — автографи Олени Теліги, архівні матеріали про деякі віхи її біографії, документи про вшанування її пам’яті.

Біографічний нарис «І злитись знову зі своїм народом» є результатом дослідження життєвого шляху Олени Теліги. Він написаний на основі архівних документів, споминів та листування. Цитовані в нарисі і примітках тексти Олени Теліги виділені курсивом.
Подаємо також бібліографічний покажчик творів Олени Теліги та публікацій про неї.

При написанні біографічного нарису та коментарів до поезій Олени Теліги великою допомогою упорядникові були «Матеріяли до історії літератури і громадської думки. Т. 3: Листування з американських архівів, 1857—1933»6, вступні статті до яких та примітки виконано на високому науковому рівні. Сподіваюся, що опубліковане в цій книзі листування Олени Теліги, доповнене новими знахідками, буде незабаром видане в Україні.

Принагідно висловлюю щиру подяку всім, хто наданими матеріалами, порадами, моральною та матеріальною підтримкою сприяв виходу у світ цієї книги.

Надія Миронець

1 У 1940 р. Олена Теліга підготувала до видання збірку своїх поезій, яка мала вийти в «Українському видавництві». Упорядкування й видання збірника було доручено редакторові журналу «Дорога» Б. Гошовському. Коли збірка була вже підготовлена до друку, О. Теліга забрала її з друкарні. Вказуються різні причини. С. Гординський пише у спогадах, ніби причиною послужило те, що Б. Гошовський відмовився надрукувати в журналі «Дорога» однобічну рецензію О. Теліги на повість І. Винницької «Христина», і на знак протесту О. Теліга забрала свою збірку з видавництва. Однак М. Мушинка вважає, що історія з рецензією була лише формальним приводом, щоб відкликати книжку з друку. Вірогіднішим, на його думку, є припущення, що вимоглива до себе й інших поетка не була задоволена збіркою. Як свідчать І. Падох та О. Жданович, вона весь час хотіла поповнити її новими, ще не друкованими віршами, яких на той час не мала в достатній кількості (Мушинка Микола. Невідома антологія Олени Теліги // Слово і час. — 1992. — №7. — С. 36).

2 Прапори духа. Життя і творчість Олени Теліги /Впорядкував О. Жданович. — На чужині: Сурма, 1947. — С. 5.

3 Олена Теліга. Збірник / Ред. і примітки О. Ждановича.— Детройт; Нью-Йорк; Париж: Видання Українського Золотого Хреста в ЗСА, 1977; перевидання: К., Вид-во ім. О. Теліги, 1992 (далі: Теліга. Збірник).

4 Теліга. Збірник. — С. 470.

5 Мушинка Микола. Згад. стаття.— С. 34—39.

6 Матеріяли до історії літератури і громадської думки. Т.3: Листування з американських архівів, 1857—1933 / УВАН у США; Ред.: Б. Струмінський, М. Скорупська у співпраці з Е. Касинцем і Н. Лівицькою-Холодною; Вступ. ст.: М. Раєв, М. Скорупська; Заг. ред.: Я. Білінський, В. Омельченко, О. Федишин.— Нью-Йорк, 1992. — 760 с.

ЗМІСТ

Надія Миронець. До читача.
Надія Миронець. Переднє слово.

ПОЕЗІЇ
Весняне
«Тільки вечір злітає на місто...»
Радість
За кордоном
Життя
Мужчинам
І. Чужа весна
ІІ. Сонний день
III. Пломінний день
Відвічне
Поворот
Танґо
Козачок
Подорожній
«Не треба слів. Хай буде тільки діло...»
Літо
Вірність
«Ніч була розбурхана та тьмяна...»
«Моя душа й по темнім трунку...»
«Не любов, не примха й не пригода...»
Чоловікові
«Гострі очі розкриті в морок...»
«Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом...»
Неповторне свято
На п’ятім поверсі
«Махнуть рукою! Розіллять вино!..»
Відповідь
«Я руці, що била, не пробачу...»
Безсмертне
П’ятнадцята осінь
Вечірня пісня
Чорна площа
Лист
«Усе — лише не це! Не ці спокійні дні...»
Напередодні [Два сонети].
Соняшний спогад
1933—1939
Засудженим

Примітки

ОПОВІДАННЯ, ПУБЛІЦИСТИКА, РЕЦЕНЗІЇ
Або-або (Фрагмент).
Якими нас прагнете?
Рецензія на брошуру Юрія Липи
Сила через радість
Сліпа вулиця. (Огляд жіночої преси).
Рецензія на збірку Євгена Маланюка
До проблеми стилю.
Вступне слово на академію в честь Івана Мазепи
Рецензія на книжку Роляника «Пригоди Ґномика-Ромтомтомика»
Книжка — духова зброя
Партачі життя (До проблеми цивільної відваги)
Рецензія на повість І.Винницької
Передмова до збірника «Буде буря!», підготовленого Оленою Телігою для публікації у видавництві «Наша доба» (Прага, 1941 р.).
Розсипаються мури
Братерство в народі
Прапори духу
Нарозстіж вікна!

Примітки

Відозва Краєвої Екзекутиви ОУН
Нариси вуглем

Фотографії, документи
Перелік фотографій та документів, місць їх зберігання або публікації

Надія Миронець. Біографічний нарис «І злитись знову зі своїм народом»

Примітки

Анотований покажчик імен
Анотований покажчик назв
Географічний покажчик
Перелік абревіатур та умовних скорочень

БІБЛІОГРАФІЯ
Олена Теліга: біобібліографічний покажчик
Іменний покажчик

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ